По требованиям европейсrих стандартов органического производства в рационе животных должно быть 95% органических кормов, 50% из которых необходимо вырастить на собственных полях.

В 2007 году специалисты Института экологического маркетинга (IМО, Швейцария) провели проверку предприятий Группы ЭтноПродукт на соблюдение норм органического земледелия, в результате которой проедприятия  ЭтноПродукт получили органические сертификаты на землю. Это стало первым шагом на пути производства органических продуктов питания.

Специалисты ЭтноПродукта выращивают и отбирают лучшие семена, применяют щадящие методы обработки земли, своевременно собирают урожай — этим самым заботясь о наилучших природных качествах сельскохозяйственной продукции.

В основу методов разведения большого рогатого скота положены принципы медленного развития, свободного выпаса и выгула животных, бесстресовых условий их содержания, гуманное к ним отношение. Кормление только собственными органическими кормами, для лечения используются только натуральные средства и естественные методы.

Производство продукции ЭтноПродукт на всех этапах тщательно контролируется сертификационными органами: проверяется состояние почвы, условия хранения, транспортировка, продажа и т.д.

Кроме того, предприятиям Группы ЭтноПродукт выдвигается ряд условий, после выполнения которых, хозяйству присваивается статус органического — выдается соответствующий сертификат.

Каждый последующий год проводятся обязательные  инспекции по соблюдению условий стандартов в деятельности предприятий Группы.

В сентябре 2010 года молоко ЭтноПродукт получило органическую сертификацию согласно европейским нормам. Украинские любители здорового питания уже смогли по достоинству оценить этот полезный продукт, приобретая его в киевский магазинах.

По материалам http://etnoprodukt.com.ua

Голосували: ЗА — 286, ПРОТИ — 0, УТРИМАЛИСЯ — 1

Текст Закону України про Органічне Виробництво:

ЗАКОН УКРАЇНИ

Про органічне виробництво

Цей Закон визначає правові, економічні та соціальні основи ведення органічного сільськогосподарського виробництва, вимоги щодо вирощування, виробництва, переробки, сертифікації, маркування, перевезення, зберігання та реалізації органічної продукції і спрямований на покращення основних показників стану здоров’я населення, охорони довкілля, забезпечення раціонального використання і відтворення ґрунтів та інших природних ресурсів.

Розділ I. ЗАГАЛЬНІ ПОЛОЖЕННЯ
Стаття 1. Визначення термінів
У цьому Законі наведені нижче терміни вживаються в такому значенні:
акредитація органів сертифікації органічного виробництва — процедура, у процесі якої національний орган з акредитації документально засвідчує повноваження юридичної особи виконувати роботи щодо сертифікації органічного виробництва відповідно до закону;
агроекологічне обґрунтування — документ установленого зразка, що видається науково-дослідною установою відповідно до визначених критеріїв та нормативних показників придатності угідь, які належать до земель сільськогосподарського призначення, і за своїм агроекологічним станом відповідають вимогам до спеціальних сировинних зон;
маркування органічної продукції — слова, знаки, опис товарів і послуг, назва марки, зображення чи символи, що свідчать про належність продукції до органічної та розміщені на упаковці, етикетці (стікері), споживчій тарі, контретикетці, ярлику, пробці, листку-вкладиші, документі, повідомленні, інших елементах упаковки, що супроводжують чи належать до цього виду продукції;
зона органічного виробництва — місце для ведення органічного виробництва, яке за агроекологічним обґрунтуванням придатне для здійснення виробництва органічної продукції та сировини рослинного і тваринного походження;
інспектування — процедура оцінки відповідності фактичного стану наявного органічного виробництва вимогам, встановленим законом;
органічне виробництво – цілісна система господарювання та виробництва харчових продуктів та для використання на нехарчові цілі, метою якої є отримання органічної продукції на всіх її стадіях виробництва і враховує вимоги щодо вирощування, виробництва, переробки, сертифікації, маркування, перевезення, зберігання та реалізації органічної продукції та спрямоване на покращення основних показників стану здоров’я населення, охорони довкілля, забезпечення раціонального використання і відтворення ґрунтів та інших природних ресурсів.
Органічне виробництво передбачає сертифіковану діяльність операторів у відповідності до закону;
органічне землеробство — система ведення землеробства, що полягає в максимальному залученні для мінерального живлення рослин відновлювальних місцевих органічних ресурсів (гною, побічної продукції рослинництва, сидератів тощо), біопрепаратів удобрювальної і захисної дії, органо-мінеральних і біоактивних добрив з введенням екологосумісних агрохімікатів природного походження у повно- і короткоротаційних сівозмінах;
оператор органічного виробництва – фізична чи юридична особа, яка незалежно від форми власності, займається виробництвом (вирощуванням), переробкою, зберіганням та реалізацією органічної продукції (сировини), згідно із законом;
суб’єкти сертифікації органічного виробництва (далі-органи сертифікації) — юридична особа акредитована в установленому порядку, або орган, уповноважений на здійснення інспектування та сертифікацію у сфері органічного виробництва відповідно до закону;
органічна сировина — сировина, отримана в результаті сертифікованого органічного виробництва відповідно до Правил органічного виробництва;
органічна продукція – продукція, отримана в результаті сертифікованого органічного виробництва відповідно до Правил органічного виробництва;
органічна продукція аквакультур — риба та інші водні живі ресурси, розведені та вирощені у спеціальних штучних умовах або у визначених для цього рибогосподарських водних об’єктах;
реєстр операторів органічного виробництва — перелік суб’єктів органічного виробництва, яким надано право виробляти (вирощувати), переробляти, зберігати та реалізовувати органічну продукцію (сировину);
перехідний період – період переходу від традиційного (неорганічного) до органічного виробництва, що починається з дня подання заяви на сертифікацію виробництва органічної продукції (сировини) і впродовж якого забезпечується перехід від традиційних методів ведення сільського господарства до вимог органічного виробництва, що визначаються цим Законом;
сертифікація органічного виробництва – процедура встановлення відповідності процесу виробництва органічної продукції у оператора вимогам цього Закону, яку здійснює орган сертифікації органічного виробництва та за її результатами видає сертифікат або сертифікаційне рішення;
стадії органічного виробництва – виробництво (вирощування), переробка, пакування, маркування, перевезення, зберігання та реалізація органічної продукції (сировини);
традиційна (неорганічна) продукція – продукція, виготовлена за загальноприйнятними технологіями виробництва (вирощування) сільськогосподарської продукції, де можна використовувати будь-які хімічні засоби захисту, синтетичні мінеральні добрива, консерванти, штучні барвники, стимулятори росту, гормони, антибіотики, ароматизатори, стабілізатори, підсилювачі смаку тощо відповідно до законодавства.
державний нагляд (контроль) за органами сертифікації – діяльність центрального органу виконавчої влади з питань аграрної політики та продовольства щодо здійснення державного нагляду (контролю) за суб’єктами сертифікації, які здійснюють виробництво (вирощування), переробку, маркування, перевезення, зберігання та реалізацію органічної сировини (продукції);
Стаття 2. Сфера дії Закону
Цей Закон регулює відносини у сфері органічного виробництва та поширюється на всю органічну продукцію, отриману відповідно до вимог цього Закону.
Стаття 3. Законодавство України у сфері органічного виробництва
Законодавство України у сфері органічного виробництва складається з Конституції України, Земельного, Лісового, Водного, Цивільного та Господарського кодексів України, законів України «Про охорону навколишнього природного середовища», «Про безпечність та якість харчових продуктів», цього Закону та інших законів, чинних міжнародних договорів, інших нормативно-правових актів, що регулюють суспільні відносини в цій сфері.
Стаття 4. Державна політика у сфері органічного виробництва
Державна політика у сфері органічного виробництва спрямована на створення сприятливих умов для:
розвитку конкурентоспроможного, високоефективного ведення сільського господарства за допомогою органічного виробництва;
збільшення експорту органічної продукції;
розвитку внутрішнього ринку органічної продукції та задоволення потреб споживачів у асортименті органічної продукції;
виробництва органічної продукції високої якості;
охорону довкілля, відтворення і раціонального використання природних ресурсів, охорони здоров’я населення;
визначення зон органічного виробництва на землях сільськогосподарського призначення, які придатні для ведення органічного виробництва;
впровадження сертифікації органічної продукції (сировини), процесу її виробництва;
впровадження економічного стимулювання органічного сільськогосподарського виробництва, а також інших заходів, спрямованих на здешевлення та підвищення якості органічних продуктів та сировини вітчизняного виробництва;
здійснення державного нагляду (контролю) під час виробництва (вирощування), переробки, маркування, перевезення, зберігання та реалізації органічної сировини (продукції);
відшкодування збитків, заподіяних порушенням законодавства про органічне виробництво.
З цією метою держава вживає заходів щодо:
прийняття нормативно-правової бази для формування органічного сектора в Україні з урахуванням вимог міжнародних нормативно-правових актів;
розробки та затвердження державної стратегії, програми розвитку органічного виробництва, нормативно-правових актів щодо правил органічного виробництва;
створення національної системи сертифікації органічного виробництва;
фінансової підтримки операторів органічного виробництва;
запровадження системи державного нагляду та контролю на всіх стадіях органічного виробництва, а також державного нагляду (контролю) за діяльністю органів сертифікації;
поширення інформації про органічне виробництво, органічну продукцію, систему гарантій та контролю, зокрема в засобах масової інформації;
організації співпраці органів виконавчої влади та органів місцевого самоврядування з операторами органічного виробництва, їх об’єднаннями, громадськими організаціями, науковими установами та навчальними закладами;
запровадження системи державного управління органічним сектором у структурі центрального органу виконавчої влади з питань аграрної політики та продовольства України;
залучення інвестицій та підвищення ефективності міжнародної технічної допомоги для розвитку органічного виробництва та державну координації за їх діяльністю;
організації підготовки кваліфікованих кадрів для органічного виробництва, підвищення їхньої кваліфікації, сприяння фінансуванню фундаментальних та прикладних наукових досліджень у сфері агроекології та органічного виробництва, створення наукових парків для трансферу інновацій від практики до науки;
створення сприятливих умов для розвитку органічного виробництва на засадах сталого розвитку сільських територій;
запровадження адміністративної відповідальності за фальсифікацію органічної продукції;
сприяння створенню іноваційних форм сертифікації органічного виробництва відповідно до міжнародних нормативно-правових вимог у системі наукових закладів агроекологічного спрямування;
побудови системи сертифікації органічного виробництва на базі наукових підрозділів Української академії аграрних наук агроекологічного спрямування;
узгодження нормативно-правової бази, що регулює сферу органічного виробництва з міжнародними вимогами.
Стаття 5. Принципи та методи органічного виробництва
Загальні принципи органічного виробництва:
1) добровільності;
2) рівності прав операторів органічного виробництва;
3) раціонального використання природних ресурсів;
4) дотримання вимог до органічного виробництва, передбачених цим Законом.
Спеціальні принципи органічного виробництва:
1) збереження та відтворення родючості ґрунтів методами, що оптимізують біологічну активність ґрунтів, забезпечують збалансоване постачання поживних речовин рослинам, зберігаючи земельні та інші природні ресурси, необхідні для виробництва органічної продукції;
2) утилізація відходів і побічних продуктів рослинного і тваринного походження у процесі виробництва органічної продукції;
3) врахування місцевого та регіонального екологічного стану територій під час вибору продукції для виробництва;
4) підтримка здоров’я тварин шляхом стимулювання їх природного імунного захисту, а також вибору відповідних кормів і методів господарювання;
5) підтримка стійкості рослин профілактичними заходами шляхом вибору відповідних видів та сортів, стійких до шкідників і хвороб, відповідних сівозмін, механічних, фізичних та біологічних методів захисту;
6) виробництво продуктів органічного тваринництва з тварин, які були на органічному утриманні від народження і протягом усього життя;
7) вибір порід з урахуванням здатності тварин пристосовуватися до місцевих умов, їх життєздатності, стійкості до хвороб;
годівля тварин кормами, отриманими в результаті органічного виробництва та з природних речовин несільськогосподарського походження;
9) виключення штучно виведених поліплоїдних тварин.
Методами, що забезпечують органічне виробництво, є:
заборона використання хімічно-синтезованих речовин;
виключення застосування генетично модифікованих організмів (далі-ГМО), продуктів їх переробки або продуктів, вироблених з ГМО та їх похідних.

Розділ II. ПОВНОВАЖЕННЯ ОРГАНІВ УПРАВЛІННЯ У СФЕРІ ОРГАНІЧНОГО ВИРОБНИЦТВА
Стаття 6. Органи, що здійснюють державну політику у сфері органічного виробництва
Основи державної політики у сфері органічного виробництва визначаються Верховною Радою України.
Державну політику у сфері органічного виробництва здійснюють Кабінет Міністрів України та інші органи виконавчої влади відповідно до закону.
Стаття 7. Повноваження Кабінету Міністрів України у сфері органічного виробництва
До повноважень Кабінету Міністрів України у сфері органічного виробництва належить:
забезпечення здійснення державної політики та міжнародного співробітництва у сфері органічного виробництва;
розроблення і здійснення загальнодержавних програм з розвитку органічного виробництва;
спрямування та координація діяльності міністерств та інших центральних органів виконавчої влади, які забезпечують державну політику у сфері органічного виробництва, зокрема щодо здійснення сертифікації, державного нагляду (контролю);
затвердження Правил органічного виробництва;
внесення пропозицій до проекту закону України про Державний бюджет України на відповідний рік щодо фінансового забезпечення операторів органічного виробництва;
створення відповідного консультативно-дорадчого органу з питань органічного виробництва;
організація поширення інформації про органічне виробництво, органічну продукцію, їх контроль, зокрема в засобах масової інформації;
Стаття 8. Повноваження центрального органу виконавчої влади з питань аграрної політики та продовольства у сфері органічного виробництва
Центральний орган виконавчої влади з питань аграрної політики та продовольства розробляє нормативно-правові акти у сфері органічного виробництва.
До повноважень центрального органу виконавчої влади з питань аграрної політики та продовольства у сфері органічного виробництва належить:
здійснення державного нагляду (контролю);
реалізація державної політики;
участь у розробці та здійсненні державної програми розвитку органічного виробництва;
внесення пропозицій Кабінету Міністрів України щодо державної підтримки розвитку органічного виробництва та операторів органічного виробництва;
підготовка пропозицій Кабінету Міністрів України щодо створення та діяльності консультативно- дорадчого органу з питань органічного виробництва;
розробка Правил органічного виробництва, затвердження форми сертифікаційного рішення та сертифіката, державного логотипу для органічної продукції;
ведення реєстру операторів органічного виробництва та забезпечення опублікування офіційних відомостей про операторів органічного виробництва;
розповсюдження інформації про органічне виробництво, органічну продукцію, систему гарантій та контролю в засобах масової інформації із залученням заінтересованих сторін.
Стаття 9. Повноваження центрального органу виконавчої влади з питань технічного регулювання та споживчої політики та органів сертифікації органічного виробництва
Центральний орган виконавчої влади з питань технічного регулювання та споживчої політики затверджує технічні регламенти у сфері органічного виробництва.
Органи сертифікації здійснюють інспектування та сертифікацію у сфері органічного виробництва і видають відповідні сертифікати або сертифікаційні рішення.
Порядок сертифікації органічної продукції та форма сертифікатів і сертифікаційних рішень затверджуються Кабінетом Міністрів України.
За діяльністю органів сертифікації здійснюється нагляд (контроль) відповідно до закону.
Стаття 10. Громадська рада з питань органічного виробництва
При Кабінеті Міністрів України утворюється Громадська рада з питань органічного виробництва як консультативно-дорадчий орган.
Завдання, склад та організація роботи Громадської ради з питань органічного виробництва визначаються Кабінетом Міністрів України
Стаття 11. Державний нагляд (контроль) у сфері органічного виробництва
Державний нагляд (контроль) у сфері органічного виробництва здійснюється центральним органом виконавчої влади з питань аграрної політики.
Порядок здійснення державного нагляду (контролю), а також повноваження центральних органів виконавчої влади у сфері органічного виробництва визначаються законом.
Система державного нагляду (контролю) має забезпечити можливість простежити кожен продукт на всіх стадіях виробництва, переробки, зберігання та реалізації з метою гарантування споживачу відповідності виробленої органічної продукції вимогам, встановленим цим Законом.
Періодичність проведення заходів щодо державного нагляду (контролю) визначаються на основі ступеня, встановлених законом.
Контролюючі органи та суб’єкти сертифікації зобов’язані забезпечити уповноваженому органу влади доступ до інформації, необхідній для виконання його повноважень.

Розділ IІІ. ЗАГАЛЬНІ ВИМОГИ ДО ВИРОБНИЦТВА, ПЕРЕРОБКИ, ЗБЕРІГАННЯ ТА РЕАЛІЗАЦІЇ ОРГАНІЧНОЇ ПРОДУКЦІЇ
Стаття 12. Правила органічного виробництва
Органічне виробництво здійснюється згідно з Правилами органічного виробництва.
Правила органічного виробництва розробляються центральним органом виконавчої влади з питань аграрної політики та продовольства та затверджуються Кабінетом Міністрів України.
Правила органічного виробництва містять:
правила виробництва непереробленої органічної продукції рослинного походження, у тому числі грибів;
правила виробництва непереробленої органічної продукції тваринного походження;
правила виробництва органічної продукції аквакультур;
правила ведення органічного бджільництва;
правила переробки органічних продуктів рослинного та тваринного походження, у тому числі виробництва вина;
порядок виробництва, зберігання та переробки органічної сировини, кормів та дріжджів;
правила збору дикорослих рослин, лісової продукції та водоростей;
порядок інспектування та сертифікації органічного виробництва;
порядок маркування органічної продукції та використання відповідного державного логотипу;
порядок перевезення, зберігання та реалізації органічної продукції;
Стаття 13. Загальні вимоги до виробництва органічної продукції
Виробництво, що здійснює оператор органічного виробництва, вважається органічним лише після отримання сертифікату на виробництво органічної продукції згідно з Правилами органічного виробництва.
Виробництво органічної продукції здійснюється виключно з органічної сировини, що відповідає вимогам цього Закону.
В органічному виробництві забороняється використання ГМО, похідних ГМО і продуктів, вироблених з ГМО, як харчових продуктів, кормів, технологічних добавок, препаратів захисту рослин та покращення ґрунту, добрив, насіння, вегетативного походження садивного матеріалу, мікроорганізмів і тварин.
Забороняється використання іонізуючого випромінювання для обробки органічної сировини або кормів, що використовується в органічній продукції.
Гідропонне виробництво в органічному виробництві заборонено.
Стаття 14. Перехідний період
З дня подання заяви встановленого зразка, що засвідчує намір оператора перейти на органічне виробництво, розпочинається перехідний період.
До операторів органічного виробнитцва, які вирішили перейти до виробництва органічної продукції, застосовуються такі вимоги:
під час перехідного періоду застосовуються вимоги, встановлені цим Законом;
тривалість перехідного періоду залежить від виду діяльності, що підлягає інспектуванню та сертифікації, визначається Правилами органічного виробництва та узгоджується з попереднім використанням землі, екологічною ситуацією, виробничим досвідом виробника;
перехідний період триває 36 місяців з дня останнього застосування забороненого матеріалу або виробничої практики;
продукція однорічних культур вважається органічною у разі, якщо до початку їх вегетації завершився перехідний період тривалістю не менше 12 місяців;
у разі якщо перехідний період більший за встановлений строк, дозволяється маркування продукції як «продукція органічного виробництва перехідного періоду»;
для визначення тривалості перехідного періоду може бути взятий до уваги період, що безпосередньо передує дню початку перехідного періоду, з дотриманням певних умов, визначених Правилами органічного виробництва;
оператор, який частково займається органічним виробництвом, а частково знаходиться на етапі перехідного періоду, має провести розподіл продукції, виробленої при органічному виробництві, і продукції, що знаходиться на етапі перехідного періоду;
продукцію рослинництва та тваринництва, вироблену під час перехідного періоду, забороняється реалізовувати на ринку як органічну продукцію з відповідним маркуванням та логотипом.
Стаття 15. Загальні вимоги до реалізації органічної продукції
Реалізація органічної продукції дозволяється лише за наявності відповідного сертифіката.
Забороняється обіг органічної продукції, якщо вона:
вироблена оператором органічного виробництва, який не отримав відповідного сертифіката на виробництво органічної продукції;
не супроводжується відповідним сертифікатом;
маркована з порушенням вимог законодавства України;
імпортована з порушенням вимог закону;
не відповідає вимогам щодо пакування, транспортування, зберігання та реалізації.
Органічна продукція, що не відповідає встановленим вимогам щодо безпечності та якості харчових продуктів, а також вимогам цього Закону, підлягає вилученню з обігу, а відповідний оператор виключається з реєстру операторів органічної продукції, про що зазначається на офіційному веб-сайті та в друкованих засобах масової інформації виконавчого органу влади, у порядку визначеному Кабінетом Міністрів України.
Стаття 16. Загальні вимоги до маркування органічної продукції
Маркування органічної продукції та використання відповідного державного логотипу здійснюються відповідно до закону.
Використання державного логотипу та маркування органічної продукції для позначення органічних продуктів є обов’язковим. Дозволяється також використання недержавних (приватних) логотипів, запроваджених безпосередньо операторами чи їх об’єднаннями.
Державний логотип складається з напису “органічний продукт” та відповідного графічного зображення або символу.
Використання державного логотипу встановленого зразка та маркування органічної продукції здійснюються за наявності відповідного сертифіката.
Органічна продукція, імпортована з інших країн, вироблена відповідно до законодавства країн походження, що підтверджено відповідним сертифікатом, позначена написами “органічний”, “біодинамічний”, “біологічний”, “екологічний”, словами з префіксом „БІО“ тощо, має в перекладі на українську мову позначатися написом “органічний продукт”. Маркування імпортованої органічної продукції та використання державного логотипу здійснюється відповідно до закону.
Порядок та вимоги до маркування органічної продукції встановлюються Кабінетом Міністрів України.

Розділ ІV. СЕРТИФІКАЦІЯ ОРГАНІЧНОГО ВИРОБНИЦТВА
Стаття 17. Придатність земель та об’єктів для виробництва органічної продукції
Оцінка придатності земель та об’єктів для виробництва органічної продукції здійснюється органом сертифікації за висновком відповідних наукових установ, науково-дослідних інститутів, лабораторій якості та безпеки продукції відповідно до закону.
Стаття 18. Сертифікація органічного виробництва
Органічне виробництво підлягає обов’язковій сертифікації відповідно до закону.
Сертифікація органічного виробництва здійснюється органом сертифікації в порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.
Сертифікація органічного виробництва здійснюється органом сертифікації з метою встановлення відповідності органічної продукції вимогам до виробництва, переробки, зберігання та реалізації органічної продукції, визначеними Правилами органічного виробництва.
Після подання оператором органічного виробництва заяви та плану про перехід на органічне виробництво відповідний орган сертифікації затверджує план переходу на органічне виробництво.
Після успішного проходження перехідного періоду видається сертифікат встановленого зразка, а продукція маркується як органічна.
У разі якщо результати перевірки незадовільні, орган сертифікації може прийняти негативне рішення щодо сертифікації, а оператор отримує сертифікаційне рішення.
Продукція, вирощена під час перехідного періоду після отримання відповідного сертифіката, може маркуватися як органічна продукція перехідного періоду.
У разі виявлення порушень вимог, встановлених для виробництва, переробки, зберігання, реалізації органічної продукції, орган сертифікації має право призупинити або позбавити такого оператора відповідного сертифіката.
Сертифікація органічного виробництва здійснюється на платній основі. Органи сертифікації здійснюють сертифікацію за цінами відповідно до законодавства.
Не допускається погіршення якості землі порівняно з попереднім періодом господарювання. У разі деградації та/або забруднення ґрунтового покриву оператор несе відповідальність, встановлену законом.

Розділ V. НАУКОВЕ, ДОРАДЧЕ, ІНФОРМАЦІЙНЕ ТА ФІНАНСОВЕ ЗАБЕЗПЕЧЕННЯ ОРГАНІЧНОГО ВИРОБНИЦТВА
Стаття 19. Фінансування у сфері органічного виробництва
Фінансування заходів щодо державної підтримки операторів органічного виробництва здійснюється за рахунок коштів державного бюджету.
Стаття 20. Наукове та консультативно-дорадче забезпечення органічного виробництва
Наукове забезпечення органічного виробництва здійснюють Національна академія аграрних наук України, науково-дослідні та інші наукові установи і навчальні заклади відповідно до законодавства.
Консультативно-дорадче забезпечення органічного виробництва здійснюється Громадською радою з питань органічного виробництва відповідно до закону.

Розділ VІ. МІЖНАРОДНЕ СПІВРОБІТНИЦТВО У СФЕРІ ОРГАНІЧНОГО ВИРОБНИЦТВА
Стаття 21. Основні напрями міжнародного співробітництва
Україна бере участь у міжнародному співробітництві у сфері органічного виробництва відповідно до законодавства України та міжнародних договорів України шляхом:
участі в роботі відповідних міжнародних організацій;
укладення міжнародних договорів України, договорів про взаємне визнання нормативно-правових актів у сфері органічного виробництва;
гармонізації законодавства України у сфері органічного виробництва з міжнародним законодавством;
обміну інформацією у сфері органічного виробництва;
сприяння залученню міжнародної технічної допомоги та інвестицій для становлення та розвитку органічного виробництва;
сприяння розвитку експорту та імпорту органічної продукції.
Стаття 22. Міжнародні договори України
У разі якщо міжнародним договором України, встановлені інші правила, ніж ті, що містяться в цьому Законі, то застосовуються правила міжнародного договору України.

Розділ VІІ. ВІДПОВІДАЛЬНІСТЬ ЗА ПОРУШЕННЯ У СФЕРІ ОРГАНІЧНОГО ВИРОБНИЦТВА
Статтю 23. Відповідальність за порушення законодавства у сфері органічне виробництво
За порушення законодавства у сфері органічне виробництво винні особи несуть відповідальність відповідно до закону.
За порушення законодавства у сфері органічного виробництва оператор органічного виробництва може бути виключений з реєстру операторів органічної продукції, позбавлений сертифіката на органічну продукцію, а також призупинено дію сертифіката.

Розділ VІІІ. ПРИКІНЦЕВІ ПОЛОЖЕННЯ
1. Цей Закон набирає чинності з 1 січня 2012 року.
2. Кабінету Міністрів України до набрання чинності цим Законом:
розробити та затвердити підзаконні нормативно — правові акти, необхідні для реалізації цього Закону.
забезпечити перегляд та приведення у відповідність до цього Закону актів міністерств та інших центральних органів державної виконавчої влади.

В странах ЕС производство органического мёда регулируется соответствующими постановлениями. В Украине пчеловодство регламентируется законом «О пчеловодстве», а качество и безопасность мёда — государственным стандартом (ДСТУ 4497:2005). Законодательства на органический мёд, как и на другую органическую продукцию в Украине нет.

Органический мёд в Украине

Первый и, пока, единственным отечественным производителем органического мёда остается группа ЭтноПродукт. Предприятия группы третий год проходят сертификацию согласно европейским нормам органического производства. Кроме производства мёда, ЭтноПродукт выращивает органические сельскохозяйственные культуры, производит молоко и мясо. «Цели производства органического мёда перед предприятиями не стояло», — говорит глава группы ЭтноПродукт, Олег Жуковский. «Можно сказать, что органический мёд – это побочный продукт нашей деятельности. Кроме прочего, мы выращиваем гречиху. Симбиоз гречишных полей и пасек ведет к высокой урожайности. В результате опыления, урожай гречихи повышается на 30-40% и резко увеличивается продуктивность пасек», - продолжает Олег Жуковский, - «В мае этого года IMO (ред.: швейцарская организация, которая проводить органическую сертификацию, согласно нормам ЕС) завершит органическую сертификацию наших полей, а так же мёда. Это даст нам право использовать европейский знак «органический продукт» на упаковке мёда урожая 2010 года».

В соответствии с международными нормами, мёд можно реализовать с ссылкой на органический метод только, если правила органического производства соблюдались не менее одного года.

Пыльца для органического мёда только с органических полей

В отличи от индустриального способа производства, органический запрещает размещать пасеку вблизи полей, на которых используют агрохимию и генномодифицированные культуры. При покупке неорганического мёда, в большинстве случаев, остается загадкой, где именно пчелы собирают пыльцу, нет ли поблизости агрохимических полей.

Согласно европейскому законодательству, размещение органических пассик должно быть таким, что бы в радиусе 3 км от пасеки источники нектара и пыльцы состояли, в основном из органически выращенных культур и/или дикоросов. «Наша пасека размещена на полях, которые не обрабатывались химией более десяти лет и в настоящий момент проходят органическую сертификацию. Это село Радомка, Семеновского района, север Черниговщины, где сосредоточены леса, более 20% земельного фонда области. Пасека расположена вдалеке от промышленных и индустриальных центров, в окружении леса», — комментирует глава группы ЭтноПродукт.

Воск в органическом пчеловодстве

Улья и материалы, которые используются при производстве органического мёда, должны изготовляться в основном из природных материалов, и таких которые не составляют угрозы сельскохозяйственным культурам и загрязнения окружающей среды. В ульях можно использовать только природные продукты, такие как прополис, воск и растительные масла. Пчелиный воск для новых семей должен быть получен в органических хозяйствах. По словам Олега Жуковского, — «Органический воск можно получить только через пять лет ведения органического пчеловодства. ЭтноПродукт будет первым в Украине производителем органического воска, что позволит нам увеличивать количество органических пасек».

Международное законодательство в органике разрешает использовать обычный воск, в случае отсутствия органического на локальном рынке. Если же, в Украине появиться органически сертифицированный воск, его должны использовать те пасеки, которые буду переходить на органику.

Гуманное отношение к пчелам – правило производства органического мёда

Органическое законодательство ЕС запрещает уничтожение пчел, как способ сбора продукции, откачивать мёд из сот с расплодом, а также использовать химически синтезированные репелленты. Органические правила для дезинфекции пасек разрешают применять, физические методы, например, пар или открытый огонь. Ветеринарные лекарственные препараты в органическом пчеловодстве можно применять, только если это разрешено в соответствующих странах. Вместо химически синтезированных препаратов, в органике используют муравьиную, молочную, уксусную и щавелевою кислоты, а также ментол, тимол, эвкалипт или камфару. «Если лечение проводиться химически синтезированными препаратами, мы должны изолировать семьи, которые лечим, а весь воск заменить на воск с органических пасек. В последующем к этим семьям мы обязаны применить переходной период сроком в один год» - говорит Олег Жуковский.

Самым распространенным приемом в индустриальном пчеловодстве является подкормка пчел сахарным сиропом. Некоторые пасечники практикуют кормление пчел только сиропом. В мёд с таких пасек добавляют пыльцу искусственно, что бы скрыть фальсификацию. Правила производства органического мёда запрещают такие приемы.

Олег Жуковский рассказывает, — «Всего мёда урожая 2009 года мы собрали 600 кг, и еще 700 кг мы оставили в сотах, пчелам на зимовку». Кормление органических пчел разрешается, только если их выживание под угрозой в связи с климатическими условиями, и только в период между последним откачиванием мёда и за 15 дней до начала следующего периода мёдосбора. По органическим правилам, в конце продуктивного сезона необходимо оставлять достаточно для зимовки запасов мёда и пыльцы.

Органический мёд, как готовый продукт

Органический мёд – это, прежде всего, безопасный продукт. Часто, при производстве мёда, его нагревают для получения необходимой консистенции. В результате температурной обработки, в мёде образуется гидроксиметилфурфурол — это вещество обладает ограниченным токсическим (мутагенным) действием, из организма человека не выводится, накапливается в печени и приводит к нарушению биохимических процессов.

При производстве органического мёда следует избегать любых технологических приемов, которые бы существенно меняли его первоначальные свойства. В том числе, не рекомендуется нагревать. «Мы решили не нагревать мёд вообще. Хотя и понимаем, так его сложнее фасовать, и знаем, что потребители предпочитают покупать жидкий мёд. Проблему расфасовки устранили: разливаем мёд свежим, пока он не засахарился. О потребительском желании помним, но верим, что фактор безопасности при выборе, станет решающем», рассказывает глава группы ЭтноПродукт.

Запрет использование пестицидов, гербицидов, ГМ культур в радиусе полета пчел, гарантирует отсутствие в мёде вредных веществ. Кроме того, покупка органического меда — это инвестиция в экологически благополучное будущее. Производство органического мёда и органической продукции в целом, укрепляет биологические связи в природе, способствует плодородности почв, сохраняет пищевую цепочку.

Органические мед, как источник здорового питания – это первое преимущество органики, но далеко не главное. Загрязнение окружающей среды, истощение почв, высыхание водных источников и исчезновение других природных ресурсов – это только часть проблем, которые может решить производство органического меда и органическое производство в целом.

Естественным индикатором необходимости перехода на органическое производство стали именно пчелы. За последнее время в мире зафиксирована массовая гибель колоний медоносных пчел. Американские пчеловоды сообщают о ежегодной гибели от 30 до 90% роев — по-разному в разных штатах. В ближайшие 10 лет Великобритания может полностью лишиться популяции медоносных пчел. Тревогу бьют и пчеловоды в Германии, Греции, Италии, Португалии, Испании, Польше и в Украине. Опасения специалистов понятны: гибель пчел может привести к исчезновению многих растений. Почти 80% всех растений опыляют медоносная пчела Apis mellifera и другие дикие пчелы.

По результатам исследований проведенных в разных странах, причинной массовой гибели пчел являются пестициды. Их применение не допустимо в производстве органического меда, но широко используются в производстве неорганического. Доказано влияние на пчел инсектицидов, которые используются для борьбы с вредителями в сельском хозяйстве.

Самые распространенные вещества для борьбы с вредителями относятся к классу neonicotinoids — инсектициды, которые воздействуют на центральную нервную систему насекомых. Самый известный инсектицид в этом классе – имидаклоприд был зарегистрирован в 1992 г. С тех пор были зарегистрированы ряд новых neonicotinoids: клотианидин, ацетамиприд, тиаметоксам и т.д. За последние несколько их использование лет резко возросло. Чаще всего, их применяют при выращивании неорганических кукурузы, рапса, подсолнечника, хлопка, некоторых фруктов, орехов и кофейных культур, а также декоративных растений.

Недавно проведенные исследования во Франции показали, что пестициды действительно проникают в нектар и пыльцу. Инсектициды — имидоклорид и фиронил — были запрещены во Франции еще 2003.

Многие специалист утверждают, что запрещенные в органическом пчеловодстве генетических модифицированные (ГМ) растения — еще одна причина гибели пчел. Исследования показали, что больше всего пчел погибло на территориях, где использовались ГМ-растения. Показательно, что наибольшее число пропавших пчел обнаружено США, которые были и остаться лидером в области генной инженерии и селекции генетически модифицированных растений.

Пчел могут получить модифицированный ген с пыльцой ГМ-растений. Кроме того, в качестве корма для пчел, из-за высокого содержания фруктозы, используют кукурузный сироп. Как известно, в мире чаще всего ГМ-семена используют именно для выращивания кукурузы. Отсутствие контроля импорта, ГМ семян, сельскохозяйственных культур или продуктов не дает возможности проследить влияние генной инженерии на пчел и оценить объемы меда полученного из ГМ растений.

Требование к производству органического меда запрещают использования всех веществ и технологий, которые стали причинами массой гибели пчел во всем мире. Кроме запрета использования пестицидов, ГМ организмов, растений и технологий, производство органического меда нормирует размещение пассик: в радиусе 3 км от пассики источники нектара и пыльцы состояли из органически выращенных культур.

]]> http://organic-food.com.ua/organicheskij-med-%e2%80%93-spaset-pchel/feed/ 0 http://organic-food.com.ua/novyj-logotip-dlya-organicheskix-produktov/ http://organic-food.com.ua/novyj-logotip-dlya-organicheskix-produktov/#comments Tue, 09 Mar 2010 14:46:15 +0000 natali http://organic-food.com.ua/?p=236 Европейская комиссия объявила студента из Германии победителем конкурса на лучший единый логотип для биопродуктов в странах Евросоюза, его дизайн логотипа набрал 63% голосов.«Я рада, что теперь у нас есть новый логотип ЕС для органических продуктов», — цитируются в коммюнике слова еврокомиссара по сельскому хозяйству Марианн Фишер Боэл.

Общеевропейский конкурс на лучший логотип для биопродуктов был открыт для всех студентов художественных и дизайнерских специальностей. Специально созданное международное жюри рассмотрело порядка 3,5 тысячи присланных логотипов и выбрало лучшие три.

Логотипы, вышедшие в финал, были размещены на сайте www.ec.europa.eu/organic-logo, где каждый желающий мог проголосовать за понравившийся дизайн. Голосование было закрыто 31 января 2010 года.

«Этот конкурс поднял статус органически выращенных продуктов, и теперь у нас есть логотип, по которому каждый легко сможет их идентифицировать», — сказала по этому поводу Фишер Боэл. Она также добавила, что дизайн этого логотипа кажется ей «элегантным» и она уже с нетерпением ждет, когда сможет покупать продукты, на упаковке которых он будет красоваться.

Новый логотип, который уже назвали «евролисток», представляет собой контур листа дерева из двенадцати звезд на зеленом фоне. По мнению экспертов Еврокомиссии, такой логотип содержит в себе два важных посыла: Природа и Европа.

Новый логотип станет обязательным для всех органически выращенных продуктов в странах Евросоюза с 1 июля 2010 года

При выращивании органических продуктов сельхозпроизводители не используют химические удобрения и придерживаются строго определенных в странах Евросоюза стандартов качества.

Официальная церемония присуждения наград трем финалистам состоится в Брюсселе в июле этого года. Победители получат соответственно 6 тысяч евро, 3,5 тысячи евро и 2,5 тысячи евро.

Сельское хозяйство – один из основных видов деятельности человека, т.к.  пища является  ежедневной жизненной  потребностью людей. История, культура о общественные ценности нашли свое отображение в сельском хозяйстве.

Эти Принципы применимы к сельскому хозяйству в широком смысле, и включают методы, с помощью которых люди ухаживают за землёй., водой, растениями и животными с целью производства, переработки и распределения продуктов питания и других товаров. Они касаются способов, взаимодействия людей с природными ландшафтами, связанными друг с другом и оберегают наследие будущих поколений.

Принципы органического сельского хозяйства служат для воодушевления органического движения во всем его разнообразия. Они регулируют развитие основ, программ и стандартов IFOAM. Болем того. Они разработаны с учетом возможности их применения во всем мире.

Органическое хозяйство  основано на:

Принципе  здоровья

Принципе экологии

Принципе справедливости

Принципе заботы

Каждый принцип сформулирован как определение с последующим объяснением. Принципы должны использоваться как единое целое. Они составляют этическую основу и является вдохновителем деятельности.

Принцип здоровья – органическое сельское хозяйство должно поддерживать и улучшать здоровье почвы, растения, животного, человека и планеты как единого и неделимого целого.

Этот принцип показывает, что здоровье индивидуума и общества не может существовать отдельно от здоровья экосистем – на здоровых почвах растут здоровые растения, которые поддерживают здоровье животных и людей.

Здоровье – это единство и целостность живых систем. Это не просто отсутствие болезней, это сохранение физического, психического, социального и экологического благополучия.Иммунитет, устойчивость и способность к восстановлению являются ключевыми характеристиками здоровья.

Роль органического сельского хозяйства, как в фермерстве, переработке, распространении, так и в потреблении, — это поддержка и улучшение здоровья экосистем и организмов, от простейших в почве до человека. В частности, органическое сельское хозяйство подразумевает производство питательных высококачественных продуктов питания, которые способствуют как профилактике заболеваний, так и благополучию в целом. Согласно, этого принципа, необходимо избегать использования удобрений, пестицидов, ветеринарных препаратов для животных и пищевых добавок, которые могут иметь неблагоприятное влияние на здоровье.

Принцип экологии – органическое сельское хозяйство должно основываться на принципах существования естественных экологических систем и циклов, работая, сосуществуя с ними и поддерживая их.

Этот принцип «укореняет» органическое сельское хозяйство среди живых экологических систем. Он утверждает, что производство основывается на экологических процессах и переработке. Поддержка и благополучие достигаются через экологизацию сред производства. Например, для растений – это живая почва, живая почва, для животных – экосистема фермы, для рыб и морских организмов – это водная среда.

Принцип ведения органического земледелия, выпаса скота и использование природных систем в дикой природе, с целью получения урожая, должны соответствовать природным циклам и балансам. Эти циклы универсальны , но при этом характер их протекания зависит от места расположения. Управление органическим сельским хозяйством должно быть адаптировано к местным условиям, среде, культуре и масштабам. Воздействие должно быть снижено путем повторного использования, утилизации и эффективного управления улучшения экологического качества и охраняемых ресурсов.

Органическое сельское хозяйство должно достигать экологического баланса путем проектирования систем землепользования, создания мест обитания и поддерживания генетического и сельского хозяйственного разнообразия. Производители, переработчики, торговцы, потребители органических продуктов должны защищать и охранять окружающую среду, включая ландшафты, климат, среду обитания, биологическое разнообразие, воздух и воду.

Принцип справедливости — органическое сельское хозяйство должно строиться на отношениях, которые гарантируют справедливость  с учетом общей окружающей среды и жизненных возможностей.

Справедливость характеризуется объективностью, уважением, корректностью и хозяйственным отношениям, общим для всего мира, как в отношениях между людьми, так и с другими живыми существами.

Этот принцип подчеркивает, что все, кто вовлекается в органическое сельское хозяйство, должны придерживаться принципов гуманности в форме, которая гарантирует справедливость на всех уровнях и для всех сторон – фермеров, рабочих, переработчиков, распространителей, продавцов и потребителей.

Органическое сельское хозяйство должно предоставлять каждому вовлеченному субъекту, высокий уровень жизни и делать вклад в продовольственную суверенность стран и преодоление бедности. Оно направлено на производство достаточного количества высококачественных пищевых и иных продуктов.

Этот принцип утверждает, что животные должны быть обеспечены условиями и возможностями для жизни, которые согласуются с их физиологией, естественным поведением и здоровьем.

Природные ресурсы, которые используются в производстве и потреблении, должны рассматриваться с позиций социальной и экологической справедливости с учетом интересов будущих поколений. Справедливость требует, чтобы системы производства и распределения реальных экологических и социальных затрат.

Принцип заботы - управление органическим сельским хозяйством носит предупредительный и ответственный характер для защиты здоровья и благополучия нынешних и будущих поколений и окружающей среды.

Органическое сельское хозяйство – это живая и динамическая система, которая реагирует на внутренние и внешние потребности и условия. Те, кто использует методы органического сельского хозяйства, могут улучить эффективность и повысить продуктивность, но при этом здоровье и благополучие не должны подвергаться риску.

Поэтому. Должны оцениваться новые технологии, а существующие методы следует постоянно пересматривать. В случае неполного понимания принципов существования  и ведения экосистем и ведения сельского хозяйства, должны предпринимать соответствующие меры.

Этот принцип утверждает, что предосторожность и ответственность являются ключевыми компонентами в выборе методов управления, развития, а также приемлемых технологий в органическом сельском хозяйстве. Научные исследования необходимы как гарант того, что органическое сельское хозяйство является здоровым, безопасным и экологическим. При этом, однако, отдельно взятых научных знаний недостаточно. Практический опыт, накопленная мудрость, традиционные и местные знания часто предлагают действенные решения, проверенные временем. Органическое сельское хозяйство должно предотвращать риски путем применения соответствующих технологий и отказа от тех из них, последствия которых трудно предсказать, например, генетической инженерии. Решения должны отражать ценности и потребности всех, чьи интересы могут быть затронуты, путем внедрения прозрачных и совместных процессов принятия решений.

Брошюра IFOAM о Принципах Органического Производства

Независимый Центр Потребительский Экспертиз «ТЕСТ«

ТЕСТ уже проверял гранатовые соки в конце 2008 г. И тогда результаты были шокирующими. Гранатовые соки были без граната, а были и такие, которые не содержали никакого сока вообще. В это раз, идентификация гранатов в соке, показала, что соки настоящие.  Идентификацию проводили по антоцианам – природным пигментам граната. Антоцианы содержаться во многих плодах и ягодах: винограде, чернике, смородине, бузине, черноплодной рябине, клубнике и т.д. Причем, по качественному составу антоцианов, т.е. по списку присутствующих в продукте антоцианов можно определить какой плод использовался в производстве.

Самый простой показатель для соков – это количество растворимых сухих веществ. Их в гранатовом соке должно быть не менее 12%. В соке Nar  (ООО «Араз», Азербаржан) содержалось немного меньше сухих веществ — 10,99%. Также в соках определили содержание сахаров – глюкозы, фруктозы и сахарозы. По содержанию глюкозы и фруктозы замечаний не было, это естественные сахара граната. Зато сахароза (собственно сахар) присутствовал в соках 4U  («Goycay-Sud»  Азербайджан) и «Квант» (ООО «Саратский ЗПТ», Одесская обл.). Соки с сахаром разрешается производить, но в этом случае в названии и в составе, должно быть отображено его присутствие. На этикетках 4U и «Квант» ничего о сахаре не сказано.

ТЕСТ также проверил на наличие консервантов, которых в этой продукции быть не должно. Увы, в 3 образцах консерванты были найдены: в Nar и «Квант» обнаружен бензоат натрия, а в сокеInter-pak (ООО «Inter-pak», Азербайджан) – сорбиновая кислота.

ТЕСТ нашел и красители. В  соке Nar был обнаружен краситель Е122 и в органическом соке Yan («Сис натурал», Армения) содержал два красителя — Е122 и Е133. На органическом соке Yan есть пометки «без сахара, без консервантов». Действительно, этот сок приготовлен без сахара и консервантов, но зато с красителями. Сок Inter-pak «попался» на присутствии сразу трех красителей – Е102, Е122 и Е133. Все три упомянутые красители разрешены для применения в пищевой промышленности, но в соках их быть не должно.

Е102 — тартразин, искусственный желтый краситель

Е122 – азорубин, искусственный красный краситель

Е133 — «бриллиантовый синий», искусственный синий краситель

ТЕСТ проверил в соке количество гидроксиметилфурфурола. Это уже показатель безопасности, т.к. это вещество в высоких концентрациях негативно влияет на нервную систему, оказывает канцерогенное действие. При международной норме (AIJN) в 20мг/л. К сожалению в  органическом соке Yan этого вещества обнаружили 58,7мг/л.

При таком опасном содержание на этикетке сока знак «органический продукт».  Из данных на упаковке органического сока,  понятно, что Yan был сертифицирован, как органический  ООО «ЭКОГЛОБ «.

В общем, из 7 проверенных в лаборатории соков 5 имели замечания, некоторые по нескольку сразу. Достойно справились с проверкой в лаборатории соки «Мрія» («МСТ Регион», Киев) и Sandora (ООО «Сандора», Николаевская обл.).

По дегустации основные замечания были к органическому соку Yan и соку Nar. Пробантам гранатовый сок Yan показался больше похожим на овощной при чем не первой свежести.

Учитывая всю полезность, которым должен обладать гранатовый сок и те повышенные ожидания потребителей от его органического аналога, результаты тестирования серьезно насторожили. Допустим, что гидроксиметилфурфурол — это случайна технологическая ошибка, но красители — это уже преднамеренное нарушение! Возможно, такой опасный фальсификат результат «работы» третей стороны и производитель не виноват. В таком случаи, представители «Сис натурал» должны провести расследование, обнародовать результаты и измениться перед потребителями и производителями органической продукции. Кроме, того интересны комментарии представителей армянской компании, которая выдала органический сертификат  «ЭКОГЛОБ «.Они в первую очередь должны проверить Yan и предоставить результаты. Неприятности с качеством органической продукции бывали и в западной Европе. Там такие случаи не системные и быстро устраняемые. Но, у нас, как и в Армении, такие проблемы с органической продукцией только при ее появлении, грозят потерей полного доверия со стороны потребителей. И органическое производство  рискует остановить так и не набрав обороты.

Ждем публичных комментариев представителей «ЭКОГЛОБ « и «Сис натурал»!

ПОСТАНОВА КОМІСІЇ (ЄС) №889/2008

від 5 вересня 2008 р.

Детальні правила щодо органічного виробництва, маркування і контролю для впровадження Постанови Ради (ЄС) №834/2007 стосовно органічного виробництва і маркування органічних продуктів

КОМІСІЯ ЄВРОПЕЙСЬКИХ СПІВТОВАРИСТВ,

Враховуючи умови Договору про заснування Європейської Співдружності,

Враховуючи Постанову Ради (ЄС) №834/2007 від 28 червня 2007 р. щодо органічного виробництва і маркування органічних продуктів, та скасування Постанови (ЄЕС) №2092/91 і, зокрема, Статтю 9(4), другий абзац Статті 11, Статті 12(3), 14(2), 16(3)(с), 17(2) і 18(5), другий абзац Статті 19(3), Статті 21(2), 22(1), 24(3), 25(3), 26, 28(6), 29(3) і 38 (a), (b), (c) i (e), а також Статтю 40 зазначеної Постанови,

Зважаючи на наступні положення:

(1) У Постанові (ЄС) №834/2007 і, зокрема, у Розділах ІІІ, ІV і V зазначеної Постанови викладені основні вимоги щодо виробництва, маркування і контролю органічної продукції у секторі рослинництва і тваринництва. Детальні правила впровадження цих вимог мають бути встановлені.

(2) Розробка на рівні співдружності нових детальних правил виробництва стосовно певних видів тварин, органічної аквакультури, морських водоростей і дріжджів, які використовуються як харчові продукти або корми, потребує більше часу, у зв’язку з чим такі правила мають бути розроблені в ході подальшої роботи. Таким чином, вважається доцільним вивести ці продукти за межі даної Постанови. Проте стосовно певних видів худоби, продуктів аквакультури і морських водоростей, правила Співдружності щодо виробництва, контролю і маркування будуть застосовуватися до цих продуктів з необхідними поправками, згідно зі Статтею 42 Постанови (ЄС) №834/2007.

(3) Слід сформулювати певні визначення для уникнення двозначності та з метою забезпечення сталого застосування правил органічного виробництва.

(4) Органічне рослинництво ґрунтується на живленні рослин головним чином через екосистему ґрунту. Тому гідропонне вирощування, коли корені рослин знаходяться в інертному субстраті та живляться розчинними мінеральними та іншими поживними речовинами, не дозволяється.

(5) Органічне рослинництво передбачає застосування різноманітних методів культивації та обмежене використання добрив і малорозчинних речовин для покращення ґрунту, отже, слід спеціально зазначити умови застосування цих заходів. Зокрема, слід викласти умови застосування певних несинтетичних продуктів.

(6) Необхідно значно обмежити використання пестицидів, які можуть мати шкідливий вплив на довкілля або призводити до наявності залишків застосованих пестицидів у сільськогосподарській продукції. Слід віддавати перевагу застосуванню запобіжних заходів для боротьби з шкідниками, хворобами і бур’янами. Додатково слід викласти умови застосування певних продуктів захисту рослин.

(7) Для цілей органічного сільського господарства застосування певних продуктів для захисту рослин, добрив, речовин для покращення ґрунту, а також певних кормових матеріалів не органічного походження, кормових добавок і технологічних добавок до кормів, а також певних продуктів, які використовуються для очистки і дезінфекції, дозволялося на чітко визначених умовах згідно з Постановою Ради (ЄЕС) №2092/91 . Задля забезпечення безперервності органічного господарювання слід подовжити дозвіл на використання даних продуктів і речовин у відповідності з положеннями, викладеними у Статті 16(3)(с) Постанови (ЄС) №834/2007. Більш того, задля забезпечення прозорості вважається доцільним навести у Додатках до цієї Постанови перелік продуктів і речовин, використання яких було дозволене згідно з Постановою (ЄЕС) №2092/91. Інші продукти і речовини можуть додаватися до цих переліків у майбутньому на іншій законній підставі, а саме на підставі Статті 16(1) Постанови (ЄС) №834/2007. Таким чином, вважається доцільним чітко позначати статус кожної категорії продуктів і речовин символами у переліку.

(8) Цілісний підхід органічного господарювання вимагає виробництва худоби у зв’язку з землею, при цьому вироблений гній використовується як добриво для рослин. Оскільки виробництво худоби завжди означає господарювання на землі сільськогосподарського призначення, слід запровадити заборону на безземельне утримання тварин. У органічному тваринництві при виборі порід слід брати до уваги їх здатність адаптуватися до місцевих умов, життєздатність та опірність хворобам; також слід заохочувати широке біологічне різноманіття.

(9) За певних обставин оператори можуть зіткнутися з труднощами стосовно отримання органічних племінних тварин з обмеженого генофонду, що утруднювало б розвиток сектора. Тому слід забезпечити можливість введення у господарство обмеженого числа не органічних тварин для племінних цілей.

(10) Органічне тваринництво має забезпечувати задовольнення відповідних поведінкових потреб тварин. У зв’язку з цим приміщення, де утримуються усі види тварин, мають відповідати потребам відповідних тварин щодо вентиляції, освітлення, простору і зручності, а також має бути виділена відповідна площа, яка забезпечувала б достатню свободу рухів для кожної тварини та можливість проявів тваринами їх природної соціальної поведінки. Слід сформулювати відповідні умови утримання і методи господарювання стосовно певних тварин, у тому числі бджіл. Ці умови утримання мають сприяти високому рівню добробуту тварин, що є пріоритетом у органічному тваринництві і, таким чином, може виходити за межі стандартів Співдружності щодо добробуту, які стосуються сільського господарства в цілому. Практика органічного сільського господарства має запобігати надто швидкому вирощуванню свійської птиці. Тому слід сформулювати відповідні положення, спрямовані на запобігання застосуванню інтенсивних методів вирощування. Зокрема, птицю слід вирощувати до досягнення нею певного мінімального віку, або розводити види, які повільно ростуть, щоб у будь-якому випадку уникнути стимулу до застосування інтенсивних методів виробництва.

(11) У більшості випадків поголів’я повинне мати постійний доступ до відкритого повітря для випасу, якщо це дозволяють погодні умови, і такі зони вільного випасу мають в принципі бути організовані в межах відповідної системи сівозмін.

(12) З метою запобігання забрудненню довкілля, а саме таких природних ресурсів як ґрунт і вода, біогенними речовинами, слід встановити граничний обсяг гною на гектар і максимальну чисельність поголів’я на гектар. Такі обмеження встановлюються на основі даних про вміст азоту в гної.

(13) Слід заборонити хірургічне втручання, яке спричиняє стрес, шкоду, хворобу або страждання тварин. Проте окремі операції, необхідні для виробництва певних видів продукції або для забезпечення безпеки тварин і людей можуть бути дозволені за певних виключних умов.

(14) Худобу слід відгодовувати травою, фуражом і кормами, виробленими переважно у власному господарстві у відповідності до правил органічного сільського господарства, враховуючи відповідні фізіологічні потреби тварин. Додатково, для забезпечення основних дієтичних потреб тварин, може виникнути потреба у використанні на чітко визначених умовах певних мінералів, мікроелементів та вітамінів.

(15) Оскільки очікується збереження існуючих регіональних відмінностей у можливостях отримання жуйними тваринами з кормів необхідних важливих вітамінів А, Д та Е через різні кліматичні умови та наявні джерела кормів, слід дозволити використання таких вітамінів для жуйних тварин.

(16) Організація охорони здоров’я тварин має ґрунтуватися головним чином на профілактиці хвороб. Додатково слід застосовувати певні заходи щодо очистки і дезінфекції.

(17) В органічному виробництві не дозволяється запобіжне застосування хімічно синтезованих традиційних лікарських препаратів. Проте у випадку хвороби або поранення тварини, що потребує негайного лікування, використання хімічно синтезованих традиційних лікарських препаратів має бути суворо мінімізованим. Більше того, з метою гарантій чистоти органічного виробництва для споживачів має існувати можливість застосування обмежувальних заходів, таких як подвоєння терміну відвикання після застосування хімічно синтезованих традиційних лікарських препаратів.

(18) Слід сформулювати певні правила профілактики хвороб і ветеринарного лікування для бджільництва.

(19) Необхідно запровадити положення, яке вимагало б від операторів, що виробляють корми або харчові продукти, враховувати відповідні процедури на основі систематичного виявлення критичних технологічних операцій, з метою забезпечення відповідності готових продуктів правилам органічного виробництва.

(20) Певні не органічні продукти і речовини є необхідними для забезпечення виробництва певної готової органічної продукції та кормів. Уніфікація правил для виноробства на рівні Співдружності потребує більше часу. Таким чином, стосовно зазначених продуктів робиться виключення для виноробства до формулювання конкретних правил в ході подальшої роботи.

(21) Застосування певних інгредієнтів не сільськогосподарського походження, певних технологічних добавок і певних не органічних складників сільськогосподарського походження для переробки орагнічних харчових продуктів дозволялося на чітко визначених умовах згідно з Постановою (ЄЕС) №2092/91. Задля забезпечення послідовності органічного виробництва слід подовжити дозвіл на використання зазначених продуктів і речовин у відповідності з положеннями, викладеними у Статті 21(2) Постанови (ЄС) №834/2007. Більше того, задля забезпечення прозорості вважається доцільним навести у Додатках до цієї Постанови перелік продуктів і речовин, використання яких дозволялося згідно з Постановою (ЄЕС) №2092/91. Інші продукти і речовини можуть додаватися до цих переліків у майбутньому на іншій законній підставі, а саме на підставі Статті 21(2) Постанови (ЄС) №834/2007. Таким чином, вважається доцільним чітко позначати статус кожної категорії продуктів і речовин символами у переліку.

(22) За певних умов можна збирати і транспортувати органічні і не органічні продукти разом. Для належного відокремлення органічних і не органічних продуктів під час обробки і транспортування та для запобігання будь-якого змішування слід сформулювати відповідні запобіжні заходи.

(23) Перехід до органічної системи виробництва потребує певних періодів адаптації усіх використовуваних засобів та методів. В залежності від продукта-попередника слід визначити певні терміни для різних секторів виробництва.

(24) Згідно зі Статтею 22 Постанови (ЄС) №834/2007 слід визначити певні умови застосування винятків, зазначених у згаданій Статті. Вважається доцільним викласти такі умови стосовно відсутності органічних тварин, кормів, бджолиного воску, насіння і насіннєвої картоплі та органічних інгредієнтів, а також щодо окремих проблем, які стосуються управління поголів’ям, та на випадок катаклізмів.

(25) Географічні та структурні відмінності у сільському господарстві, а також кліматичні обмеження можуть стримувати розвиток органічного виробництва в окремих регіонах і, таким чином, вимагають винятків стосовно певних характеристик будівель і споруд для утримання тварин. Отже, слід дозволити прив’язування тварин за певних чітко визначених умов у господарствах, які через своє географічне місцезнаходження та структурні обмеження, зокрема спричинені гірською місцевістю, мають невелекий розмір, і лише якщо немає можливості утримувати худобу у групах, які відповідали б їх поведінковим потребам.

(26) З метою забезпечення розвитку сектору органічного тваринництва, що зароджується, згідно з Постановою (ЄЕС) №2092/91 було надано ряд тимчасових часткових відхилень від вимог стосовно прив’язування тварин, умов утримання тварин і щільності посадки. Ці часткові відхилення мають тимчасово діяти до відповідної дати закінчення терміну дії, для запобігання підриву сектора органічного тваринництва.

(27) Враховуючи важливість запилення, слід забезпечити можливість винятків для сектора органічного бджільництва, дозволяючи паралельне утримання бджіл на органічних і традиційних засадах в межах одного господарства.

(28) За певних умов фермери можуть стикатися з труднощами у забезпеченні постачання вирощених на органічних засадах тварин та органічних кормів, а отже, слід дозволяти використання обмеженого числа вхідних матеріалів не органічного походження в обмежених кількостях.

(29) Виробники, які працюють в органічному сільському господарстві, доклали великих зусиль до розвитку виробництва органічного насіннєвого і вегетативного садивного матеріалу з метою забезпечення широкого вибору різновидів для тих видів рослин, для яких існує органічний насіннєвий і вегетативний садивний матеріал. Проте в даний час для багатьох різновидів все ще недостатньо наявного органічного насіннєвого і вегетативного садивного матеріалу, і у цих випадках слід дозволити використання не органічного насіннєвого і вегетативного садивного матеріалу.

(30) З метою допомоги операторам у пошуці органічного насіння і насіннєвої картоплі кожна країна-учасниця має забезпечити створення бази даних наявного на ринку органічного насіння і насіннєвої картоплі.

(31) Догляд за дорослими жуйними тваринами може бути небезпечним для доглядача та інших осіб, які працюють з тваринами. У зв’язку з цим слід зробити застереження, яке допускало б винятки на кінцевому етапі відгодівлі ссавців, зокрема жуйних тварин.

(32) Природні катаклізми або дуже поширені хвороби тварин чи рослин можуть мати значний вплив на органічне виробництво у постраждалих регіонах. Слід вживати відповідних заходів з метою підтримки або навіть відновлення сільського господарства. Таким чином, у постраждалих регіонах слід забезпечити можливість використання не органічних тварин або не органічних кормів протягом обмеженого часу.

(33) У відповідності зі Статтями 24(3) і 25(3) Постанови (ЄС) №834/2007 слід сформулювати певні критерії стосовно представлення, композиції, розміру і дизайну логотипу Співтовариства, а також представлення і композиції коду контролюючої установи або органу контролю, та вказівки на місце виготовлення продукту.

(34) У відповідності до Статті 26 Постанови (ЄС) №834/2007 слід сформулювати конкретні вимоги щодо маркування органічних кормів, враховуючи види і склад кормів, а також аналогічні положення щодо маркування кормів.

(35) Додатково до системи контролю, що ґрунтується на Постанові (ЄС) №882/2004 Європейського парламенту і Ради від 29 квітня 2004 р. стосовно офіційного контролю, який проводиться з метою перевірки відповідності законам про корми і харчові продукти, правилам стосовно здоров’я і добробуту тварин , слід сформулювати конкретні заходи контролю. Зокрема, детальні вимоги стосовно всіх стадій виробництва, підготовки і реалізації органічних продуктів.

(36) Передача інформації Комісії країнами-учасницями має забезпечувати можливість максимально ефективного користування безпосередньо надісланою статистичною інформацією і довідковими даними. З цією метою вся інформація, яку країни-учасниці надають або якою обмінюються з Комісією, надсилається в електронній або цифровій формі.

(37) Обмін інформацією і документами між Комісією і країнами-учасницями, а також надання та передача інформації від країн-учасниць до Комісії зазвичай здійснюється в електронній або цифровій формі. З метою покращення роботи з інформацією стосовно правил органічного виробництва необхідно адаптувати існуючі комп’ютерні системи або встановити нові. Слід передбачити виконання Комісією зазначених дій і відповідного впровадження після інформування країн-учасниць через Комітет з органічного виробництва.

(38) Умови обробки інформації цими комп’ютерними системами і зміст документів, які мають передаватися згідно з Постановою (ЄС) №834/2007, підлягають частому коригуванню у відповідності до змін у певних правилах або адміністративних вимогах. Також є необхідним уніфіковане оформлення документів, які направляються країнами-учасницями. Для досягнення цих цілей та задля спрощення відповідних процедур, а також з метою забезпечення негайного вводу в дію згаданих комп’ютерних систем, форма і зміст документів мають бути складені на основі моделей або анкет, які Комісія має адаптувати і оновлювати після інформування Комітету з органічного виробництва.

(39) Слід визначити перехідні заходи для певних положень Постанови (ЄЕС) №2092/91, з метою запобігання ризику для безперервності органічного виробництва.

(40) Постанова Комісії (ЄЕС) №207/93 від 29 січня 1993 р., у якій визначено зміст Додатку VI до Постанови (ЄЕС) №2092/91 стосовно органічного виробництва сільськогосподарської продукції та маркування сільськогосподарської продукції і кормів, а також сформульовано детальні правила впровадження положень Статті 5(4) даної Постанови , Постанова Комісії (ЄС) №1452/2003 від 14 серпня 2003 р., у якій подовжено термін дії часткового відхилення, зазначеного у Статті 6(3)(а) Постанови Ради (ЄЕС) №2092/91 стосовно певних видів насіння і вегетативного садивного матеріалу, та сформульовано процедурні норми і критерії стосовно такого відхилення , і Постанова Комісії (ЄС) №223/2003 від 5 лютого 2003 р. щодо вимог до маркування, які стосуються методу органічного виробництва кормів, комбікормів і кормових матеріалів, у якій також внесені поправки до Постанови Ради (ЄЕС) №2092/91 , скасовуються і заміняються новою Постановою.

(41) Постанова (ЄЕС) №2092/91 скасовується Постановою (ЄС) №834/2007, яка вступає в силу з 1 січня 2009 р. Проте багато її положень мають залишатися в силі після певного доопрацювання, а отже, мають бути прийняті в рамках даної Постанови. Задля забезпечення ясності вважається доцільним встановити кореляцію між відповідними положеннями Постанови (ЄЕС) №2092/91 і положеннями даної Постанови.

(42) Заходи, передбачені у цій Постанові, відповідають поглядам Комітету з питань регулювання виробництва органічної продукції,

ПРИЙНЯЛА ЦЮ ПОСТАНОВУ:

Зміст

РОЗДІЛ І ВСТУПНІ ПОЛОЖЕННЯ 9

РОЗДІЛ ІІ ПРАВИЛА ВИРОБНИЦТВА, ПЕРЕРОБКИ, ПАКУВАННЯ, ТРАНСПОРТУВАННЯ І ЗБЕРІГАННЯ ОРГАНІЧНИХ ПРОДУКТІВ 10

ГЛАВА 1 Виробництво рослинницької продукції 10

ГЛАВА 2 Виробництво тваринницької продукції 11

Частина 1 Походження тварин 11

Частина 2 Умови утримання тварин і практика господарювання 13

Частина 3 Корми 17

Частина 4 Профілактика хвороб і ветеринарна медицина 18

ГЛАВА 3 Переробка продуктів 20

ГЛАВА 4 Збирання, пакування, транспортування і зберігання продуктів 23

ГЛАВА 5 Правила переходу до органічного виробництва 25

ГЛАВА 6 Винятки з правил виробництва 27

Частина 1 Винятки з правил виробництва, пов’язані з кліматичними, географічними або структурними обмеженнями, згідно зі Статтею 22(2)(а) Постанови (ЄС) №834/2007 27

Частина 2 Винятки з правил виробництва, пов’язані з відсутністю відповідних сільськогосподарських продуктів органічного походження, згідно зі Статтею 22(2)(b) Постанови (ЄС) №834/2007 29

Частина 3 Винятки з правил виробництва, пов’язані зі специфічними проблемами організації органічного тваринництва, згідно зі Статтею 22(2)(d) Постанови (ЄС) №834/2007 31

Частина 4 Винятки з правил виробництва, пов’язані з форс-мажорними обставинами, згідно зі Статтею 22(2)(f) Постанови (ЄС) №834/2007 31

ГЛАВА 7 База даних насіннєвого матеріалу 32

РОЗДІЛ ІІІ МАРКУВАННЯ 34

ГЛАВА 1 Логотип Співдружності 34

ГЛАВА 2 Специфічні вимоги щодо маркування кормів 35

ГЛАВА 3 Інші специфічні вимоги до маркування 36

РОЗДІЛ IV КОНТРОЛЬ 36

ГЛАВА 1 Мінімальні вимоги щодо контролю 36

ГЛАВА 2 Специфічні вимоги щодо контролю вирощених і зібраних рослин і рослинницької продукції 39

ГЛАВА 3 Вимоги щодо контролю тварин і продуктів тваринництва, вироблених у тваринницькому господарстві 40

ГЛАВА 4 Вимоги щодо контролю підприємств з підготовки продукції рослинництва і тваринництва та харчових продуктів, які складаються з рослинницької і тваринницької продукції 42

ГЛАВА 5 Вимоги щодо контролю імпорту рослин, продуктів рослинництва, тварин, продуктів тваринництва і харчових продуктів, які містять продукти рослинництва і/або тваринництва, кормів для тварин, комбікормів і кормових матеріалів з третіх країн 42

ГЛАВА 6 Вимоги щодо контролю підрозділів, які займаються виробництвом, підготовкою або імпортом органічних продуктів, та які фактично, повністю або частково передали відповідну діяльність третім сторонам 44

ГЛАВА 7 Вимоги щодо контролю виробничих підрозділів, які займаються підготовкою кормів 44

ГЛАВА 8 Порушення і обмін інформацією 45

РОЗДІЛ V ПЕРЕДАЧА ІНФОРМАЦІЇ КОМІСІЇ, ПЕРЕХІДНІ ТА ЗАКЛЮЧНІ ПОЛОЖЕННЯ 46

ГЛАВА 1 Передача інформації Комісії 46

ГЛАВА 2 Перехідні та заключні положення 47

ДОДАТОК І Добрива і покращувачі ґрунту, зазначені у Статті 3(1) 50

ДОДАТОК ІІ Пестициди – продукти для захисту рослин, згадані у Статті 5(1) 53

ДОДАТОК ІІІ Мінімальна площа поверхні у приміщеннях та на відкритих майданчиках, та інші характеристики стосовно утримання різних видів тварин в залежності від типу виробництва згідно зі Статтею 10(4) 55

ДОДАТОК IV Максимальна кількість тварин на гектар згідно зі Статтею 15 (2) 57

ДОДАТОК V Кормові матеріали, згадані у Статті 22(1), (2) і (3) 58

ДОДАТОК VI Кормові добавки і певні речовини, які використовуються в раціоні тварин, згадані у Статті 22(4) 61

ДОДАТОК VII Продукти для чищення і дезинфекції згідно зі Статтею 23(4) 64

ДОДАТОК VIII Певні продукти і речовини, які використовуються при виробництві органічних харчових продуктів, згадані у Статті 27(1)(а) 65

РОЗДІЛ А – ХАРЧОВІ ДОБАВКИ, У ТОМУ ЧИСЛІ НОСІЇ 65

РОЗДІЛ Б – ТЕХНОЛОГІЧНІ ДОБАВКИ, ЯКІ ДОЗВОЛЯЄТЬСЯ ВИКОРИСТОВУВАТИ ПРИ ПЕРЕРОБЦІ СКЛАДНИКІВ СІЛЬСЬКОГОСПОДАРСЬКОГО ПОХОДЖЕННЯ З ОРГАНІЧНОГО ВИРОБНИЦТВА 69

ДОДАТОК IX Складники сільськогосподарського походження, які не виробляються органічними методами, згадані у Статті 28 72

ДОДАТОК Х Види, для яких у всіх частинах Співдружності наявне вироблене органічними методами насіння або насіннєва картопля у достатній кількості та для значного числа різновидів, як зазначено у Статті 45(3) 74

ДОДАТОК ХІІ Зразок документального підтвердження оператору згідно зі Статтею 29(1) Постанови (ЄС) №834/2007, згаданий у Статті 68 даної Постанови 75

ДОДАТОК ХІІІ Зразок декларації продавця, згаданий у Статті 69 76

РОЗДІЛ І

ВСТУПНІ ПОЛОЖЕННЯ

Стаття 1

Предмет і обсяг

1. У цій Постанові сформульовані конкретні правила органічного виробництва, маркування і контролю стосовно продуктів, зазначених у Статті 1(2) Постанови (ЄС) №834/2007.

2. Ця Постанова не стосується наступних продуктів:

(а) продуктів, які походять з аквакультури;

(б) морських водоростей;

(в) інших видів тварин крім зазначених у Статті 7;

(г) дріжджів, які використовуються як харчові продукти або корми.

Проте Розділ ІІ, Розділ ІІІ і Розділ ІV з відповідними змінами стосуються продуктів, згаданих у пунктах (а), (б) і (в) першого абзацу до затвердження детальних правил виробництва для цих продуктів на основі Постанови (ЄС) №834/2007.

Стаття 2

Визначення

Додатково до визначень, наведених у Статті 2 Постанови (ЄС) №834/2007, для цілей даної Постанови діють наступні визначення:

(а) “не органічний” – не вироблений чи не пов’язаний з виробництвом у відповідності до Постанови (ЄС) №834/2007 і даної Постанови;

(б) “ветеринарні лікарські препарати” – продукти, визначені у Статті 1(2) Директиви 2001/82/ЕС Європейського парламенту і Ради стосовно кодексу Співдружності про ветеринарні лікарські препарати;

(в) “імпортер” – фізична або юридична особа на території співдружності, яка особисто або через свого представника представляє партію товару для отримання дозволу на вільний обіг у Співдружності;

(г) “перший вантажоотримувач” – фізична або юридична особа, якій постачається партія імпортованого товару, і яка отримує його для подальшої підготовки і/або маркетинга;

(ґ) “господарство” – усі виробничі підрозділи, які працюють під єдиним керівництвом з метою виробництва сільськогосподарської продукції;

(д) “виробничий підрозділ” – усе майно, яке використовується для виробництва, а саме: виробничі приміщення, земельні ділянки, пасовища, зони вільного вигулу, приміщення для утримання тварин, приміщення для зберігання врожаю, продуктів рослинництва, продуктів тваринництва, сировини і будь-які інші потужності для певного сектору виробництва;

(е) “гідропонне виробництво” – метод вирощування рослин, при якому їх коріння знаходиться лише у мінеральному поживному розчині або у інертному середовищі, такому як перліт, гравій або мінеральна вата, до якого доданий поживний розчин;

(є) “ветеринарне лікування” – усі лікувальні або профілактичні курси, скеровані проти одного випадку певної хвороби;

(ж) “корми, вироблені в перехідний період” – корми, вироблені в період переходу до органічного виробництва, за винятком зібраних протягом 12 місяців після початку перехідного періоду, як зазначено у Статті 17(1)(а) Постанови (ЄС) №834/2007.

РОЗДІЛ ІІ

ПРАВИЛА ВИРОБНИЦТВА, ПЕРЕРОБКИ, ПАКУВАННЯ, ТРАНСПОРТУВАННЯ І ЗБЕРІГАННЯ ОРГАНІЧНИХ ПРОДУКТІВ

ГЛАВА 1

Виробництво рослинницької продукції

Стаття 3

Управління ґрунтами і внесення добрив

1. У випадку неможливості задовольнити потреби рослин у поживних речовинах заходами, передбаченими у Статті 12(1)(а), (b) і (с) Постанови (ЄС) №834/2007, в органічному виробництві дозволяється застосовувати тільки добрива і речовини для покращення ґрунту, зазначені у Додатку 1 до цієї Постанови, і тільки у необхідному об’ємі. Оператори повинні мати документальне підтвердження необхідності застосування таких продуктів.

2. Загальна кількість використовуваного у господарствах гною, як визначено у Директиві Ради 91/676/ЄЕС стосовно захисту води від забруднення нітратами з сільськогосподарських джерел, не може перевищувати 170 кг азоту на рік на один гектар використовуваної сільськогосподарської землі. Це обмеження стосується лише використання стійлового гною, висушеного стійлового гною і дегідратованого пташиного посліду, компостованих екскрементів тварин, у тому числі пташиного посліду, компостованого стійлового гною та рідких екскрементів тварин.

3. Господарства, які займаються органічним виробництвом, можуть укладати письмові угоди про співробітництво виключно з іншими господарствами і підприємствами, які відповідають правилам органічного виробництва, з метою використання надлишкового гною від органічного виробництва. Гранична межа, зазначена у параграфі 2, розраховується на основі усіх господарств органічного виробництва, залучених до такого співробітництва.

4. Дозволяється використовувати відповідні препарати мікроорганізмів для покращення загального стану ґрунту або наявності поживних речовин у ґрунті або у сільськогосподарських культурах.

5. Для стимуляції компостування дозволяється використовувати відповідні рослинні препарати або препарати мікроорганізмів.

Стаття 4

Заборона гідропонного виробництва

Гідропонне виробництво заборонене.

Стаття 5

Контроль шкідників, хвороб і бур’янів

1. У випадку неможливості ефективного захисту рослин від шкідників і хвороб шляхом застосування заходів, зазначених у Статті 12 (1)(а), (b), (c) i (g) Постанови (ЄС) №834/2007, в органічному виробництві дозволяється застосовувати лише продукти, зазначені у Додатку ІІ до даної Постанови. Оператори повинні мати документальне підтвердження необхідності застосування таких продуктів.

2. Що стосується продуктів, які використовуються у пастках і дозувальних пристроях, за винятком дозаторів феромонів, пастки і/або дозувальні пристрої повинні попереджати викид речовин у довкілля і не допускати контакту між речовинами і вирощуваними культурами. Пастки необхідно збирати після використання і безпечним чином утилізувати.

Стаття 6

Специфічні правила виробництва грибів

Субстрати можуть застосовуватися для виробництва грибів, якщо вони складаються лише з наступних компонентів:

(а) стійлового гною і екскрементів тварин:

(і) з господарств, які працюють на органічних засадах; або

(іі) зазначених у Додатку 1, лише якщо продукт, згаданий у підпункті (і), відсутній; і якщо вони не перевищують 25% загальної маси складників субстрату до компостування, за винятком покривного матеріалу і доданої води;

(б) продуктів сільськогосподарського походження, крім зазначених у пункті (а), з господарств, які працюють на органічних засадах;

(в) торфу, який не піддавався хімічний обробці;

(г) деревини, яка не піддавалася обробці хімічними продуктами після вирубування;

(ґ) мінеральних продуктів, зазначених у Додатку 1, води і ґрунту.

ГЛАВА 2

Виробництво тваринницької продукції

Стаття 7

Обсяг

У цій Главі сформульовані детальні правила виробництва для наступних видів: жуйних тварин, у тому числі північноафриканських антилоп і бізонів, коней, свиней, овець, кіз, птиці (видів, зазначених у Додатку ІІІ) і бджіл.

Частина 1

Походження тварин

Стаття 8

Походження органічних тварин

1. При виборі порід або різновидів слід брати до уваги здатність тварин пристосовуватися до місцевих умов, їх життєздатність і опірність хворобам. Крім того, при виборі порід або ліній тварин слід мати на меті уникнення властивих певним видам чи лініям тварин, які використовуються в інтенсивному виробництві, специфічних хвороб або проблем зі здоров’ям, а саме: синдрому стресу свиней, синдрому PSE, раптової смерті, мимовільного викидня і складних пологів, які потребують кесаревого розтину. Слід віддавати перевагу місцевим породам і лініям.

2. Що стосується бджіл, слід віддавати перевагу використанню Apis melifera (бджола медоносна) і їх місцевих екотипів.

Стаття 9

Походження не органічних тварин

1. У відповідності до Статті 14(1)(а)(іі) Постанови (ЄС) №834/2007 не органічних тварин дозволяється вводити до господарства для племінних цілей лише за вісутності на ринку органічних тварин в достатній кількості, та за умов, зазначених у параграфах 2 – 5 даної Статті.

2. При першому створенні гурту або отари не органічні молоді ссавці мають вирощуватися у відповідності до правил органічного виробництва відразу ж після їх відлучення від матері. Крім того, на дату вводу тварин до гурту повинні задовольнятися такі умови:

(а) вік буйволів, телят і лошат складає менше шести місяців;

(б) вік ягнят і козенят складає менше 60 днів;

(в) вага поросят є меншою за 35 кг.

3. Не органічні дорослі ссавці — самці і самиці, які не народжували – для оновлення гурту або отари мають в подальшому вирощуватися у відповідності до правил органічного виробництва. Крім того, висуваються наступні вимоги щодо кількості жіночих особин на рік:

(а) дозволяється вводити самиць в кількості, що не перевищує 10% поголів’я дорослих коней або жуйних тварин, у тому числі антилоп і бізонів, та 20% поголів’я дорослих свиней, овець і кіз;

(б) до підрозділів, у яких утримують менше 10 коней або жуйних тварин чи менше п’яти свиней, овець або кіз, дозволяється вводити з метою оновлення, як зазначено вище, не більше однієї тварини на рік.

Це положення даного параграфу підлягає перегляду у 2012 р. з метою припинення його дії.

4. Відсоток, зазначений у параграфі 3, може збільшуватися до 40%, за умови отримання попереднього дозволу уповноваженого органу влади, у наступних особливих випадках:

(а) при значному розширенні ферми;

(б) при зміні породи;

(в) при зміні тварин, на яких спеціалізується господарство;

(г) якщо породи знаходяться під загрозою втрати для фермерства, як зазначено у Додатку ІV до Постанови Комісії (ЄС) №1974/2006 , і в цьому випадку тварини відповідних порід не обов’язково мають бути такими що не народжували.

5. Що стосується оновлення пасік, дозволяється заміняти не органічними бджолиними матками і роєм 10% маток і рою на рік, за умови, що матки і робочі бджоли поміщаються у вулики з стільниками або вощиною, які мають органічне походження.

Частина 2

Умови утримання тварин і практика господарювання

Стаття 10

Правила стосовно умов утримання

1. Ізоляція, опалення і вентиляція будівлі має забезпечувати підтримання циркуляції повітря, рівня пилу, температури, відносної вологості повітря і концентрації газу в нешкідливих для тварин межах. Будівля має забезпечувати інтенсивну природну вентиляцію і природне освітлення.

2. Не обов’язково утримувати тварин у приміщеннях в областях з відповідними кліматичними умовами, які дозволяють тваринам жити надворі.

3. Щільність посадки у приміщеннях має забезпечувати комфорт, добробут і задовольнення відповідних властивих певним видам потреб тварин, які залежать, зокрема, від виду, породи і віку тварин. Також слід брати до уваги поведінкові потреби тварин, які залежать, зокрема, від розміру групи і від статі тварин. Щільність посадки має забезпечувати належні умови утримання тварин, за яких вони мають достатньо місця щоб стояти, легко лягати, повертатися, чистится, приймати всі природні положення і робити всі природні рухи, наприклад, потягування і змахування крилами.

4. Мінімальна площа при утриманні в приміщенні і надворі, а також інші характеристики умов утримання для різних видів і категорій тварин зазначені у Додатку ІІІ.

Стаття 11

Специфічні умови утримання ссавців і відповідна практика господарювання

1. Підлога у приміщеннях для утримання тварин має бути рівною, але не слизькою. Не менше половини площі поверхні у приміщенні, як зазначено у Додатку ІІІ, має бути суцільною, тобто без щілин і не решітчастою.

2. У приміщенні необхідно передбачити зручну, чисту і суху зону для лежання/відпочинку, яка має достатній розмір і складається з суцільної конструкції без щілин. У зоні відпочинку має бути просторе сухе місце для лежання з підстилкою. В якості підстилки слід використовувати солому або інший відповідний природний матеріал. Підстилку можна покращувати і збагачувати будь-якими мінеральними продуктами, перелік яких міститься у Додатку І.

3. Незважаючи на Статтю 3(3) Директиви Ради 91/629/ЕЕС , забороняється утримувати телят віком більше одного тижня в індивідуальних боксах.

4. Незважаючи на Статтю 3(8) Директиви Ради 91/630/ЕЕС , свиноматок слід утримувати в групах, за винятком останніх періодів вагітності та періоду вигодовування поросят.

5. Поросят не слід утримувати на пласких настилах або у клітках для поросят.

6. Майданчики для вигулу мають забезпечувати можливість випорожнення і риття землі для свиней. Для риття можна використовувати різні субстрати.

Стаття 12

Специфічні умови утримання птиці і відповідна практика господарювання

1. Не дозволяється утримувати птицю в клітках.

2. Водоплавні птахи завжди, коли це дозволяють погодні та гігієнічні умови, повинні мати доступ до річки, струмка, ставка, озера або басейна з метою задовольнення відповідних видоспецифічних потреб і забезпечення належного утримання.

3. Споруди для усіх птахів мають відповідати таким умовам:

(а) не менше однієї третини площі підлоги має бути суцільною, тобто без щілин і не решітчастою, та бути вкритою підстилкою, наприклад, соломою, стружкою, піском або торфом;

(б) у пташниках для несучок необхідно забезпечити можливість збирання пташиного посліду на достатньо великій частині площі підлоги, якою користуються кури;

(в) вони мають бути обладнані сідалами такого розміру та у такій кількості, що відповідає кількості та вазі птахів, як зазначено у Додатку ІІІ;

(г) вони повинні мати отвори відповідного розміру для входу/виходу, і загальна довжина цих отворів має складати не менше 4 м на кожні 100 м2 площі приміщення, у якому утримуються птахи;

(ґ) у кожному пташнику можна утримувати не більше:

(і) 4800 курчат,

(іі) 3000 кур-несучок,

(ііі) 5200 цесарок

(іv) 4000 мускусних або пекінських качок або 3200 мускусних або пекінських качурів чи качок інших порід,

(v) 2500 каплунів, гусей або індиків;

(д) загальна корисна площа пташників для виробництва м’яса в окремому виробничому підрозділі не повинна перевищувати 1600 м2;

(е) конструкція пташників має забезпечувати усім птахам вільний доступ до майданчиків вільного вигулу.

4. Додатково до природного освітлення можна застосовувати штучне, забезпечуючи не більше 16 годин світлового дня на добу з безперервним періодом нічного відпочинку без штучного освітлення тривалістю не менше восьми годин.

5. З метою запобігання використанню інтенсивних методів вирощування птиця має вирощуватися до досягнення нею встановленого мінімального віку або належати до пород, що повільно ростуть. Якщо оператор не використовує породи, що повільно ростуть, встановлюється наступний мінімальний вік птиці при забої:

(а) 81 день для курчат;

(б) 150 днів для каплунів;

(в) 49 днів для качок пекінської породи,

(г) 70 днів для мускусних качок,

(ґ) 84 дня для мускусних качурів,

(д) 92 дня для крякв,

(е) 94 дня для цесарок,

(є) 140 днів для індиків та гусей, і

(ж) 100 днів для індичок.

Уповноважений орган влади має визначити критерії щодо порід, які повільно ростуть, або скласти їх перелік і надавати цю інформацію операторам, іншим країнам-учасницям і Комісії.

Стаття 13

Специфічні вимоги і умови утримання у бджільництві

1. Розміщення пасік має бути таким, щоб у радіусі 3 км від пасіки джерела нектару і пилку складалися головним чином з органічно вирощуваних культур і/або дикоросів, і/або культур, до яких застосовуються методи незначного впливу на довкілля, еквівалентні описаним у Статті 36 Постанови Ради (ЄС) №1698/2005 або у Статті 22 Постанови Ради 1257/1999 , які не можуть вплинути на органічний статус продукції бджільництва. Зазначені вище вимоги не стосуються місць, де відсутнє цвітіння або де бджоли знаходяться у стані спокою.

2. Країни-учасниці можуть визначити регіони або області, у яких неможливо займатися бджільництвом у відповідності до правил органічного виробництва.

3. Вулики мають виготовлятися в основному з природних матеріалів, які не створюють загрози забруднення довкілля або сільськогосподарської продукції.

4. Бджолиний віск для нових сімей має бути вироблений у органічних підрозділах.

5. Без шкоди Статті 25 у вуликах можна використовувати лише природні продукти, такі як прополіс, віск і рослинні олії.

6. Забороняється застосовувати хімічно синтезовані репеленти в ході відкачування меду.

7. Забороняється відкачувати мед зі стільників з розплодом.

Стаття 14

Доступ до зон вільного вигулу

1. Зони вільного вигулу можуть бути частково вкритими.

2. У відповідності до Статті 14(1)(b)(ііі) Постанови (ЄС) №834/2007 травоїдні тварини повинні мати доступ до пасовищ завжди, коли це можливо.

3. У тих випадках, коли травоїдні тварини мають доступ до пасовищ у пасовищний період, а система утримання у зимовий період забезпечує тваринам свободу руху, дозволяється не виконувати вимогу стосовно забезпечення доступу тварин до зон вільного вигулу в зимові місяці.

4. Незважаючи на параграф 2, бики віком понад рік повинні мати доступ до пасовищ або відкритих майданчиків.

5. Птиця повинна мати доступ до відкритих майданчиків не менше ніж протягом однієї третини життя.

6. Відкриті майданчики для птиці мають бути в основному вкритими рослинністю і захищеними та забезпечувати птиці легкий доступ до належної кількості годівниць і поїлок.

7. Якщо птиця утримується у приміщенні у зв’язку з обмеженнями або зобов’язаннями, які накладає законодавство Співдружності, вона повинна мати постійний доступ до достатньої кількості грубого корму і відповідного матеріалу, який забезпечував би її поведінкові потреби.

Стаття 15

Щільність посадки

1. Загальна щільність посадки має забезпечувати дотримання обмеження у 170 кг азоту на один гектар сільськогосподарської площі на рік, як зазначено у Статті 3(2).

2. Для визначення відповідної щільності тварин, як зазначено вище, уповноважений орган влади створює тваринницькі підрозділи, які відповідають вищезгаданим обмеженням, керуючись цифрами, наведеними у Додатку IV або у відповідних національних положеннях, прийнятих згідно з Директивою 91/676/ЕЕС.

Стаття 16

Заборона безземельного виробництва худоби

Забороняється безземельне виробництво худоби, при якому оператор поголів’я не господарює на землях сільськогосподарського призначення і/або не уклав письмового договору про співробітництво з іншим оператором у відповідності до Статті 3(3).

Стаття 17

Одночасне виробництво органічної і не органічної худоби

1. Не органічні тварини можуть знаходитися у господарстві за умови, що їх вирощують у підрозділах, споруди і ділянки яких чітко відокремлені від споруд і ділянок підрозділів, на яких ведеться виробництво у відповідності до органічних правил, а також за умови вирощування інших видів тварин.

2. Для не органічного поголів’я дозволяється використовувати органічні пасовища протягом обмеженого часу щорічно за умови, що такі тварини походять з системи господарювання, визначеної у параграфі 3(б), і що органічні тварини не є присутніми на тому самому пасовищі у той самий час.

3. Можна випасати органічних тварин на спільній землі за наступних умов:

(а) земля не оброблялася продуктами, не дозволеними для використання у органічному виробництві, щонайменше протягом трьох років;

(б) будь-які не органічні тварини, які використовують цю землю, походять з системи господарювання, еквівалентної описаним у Статті 36 Постанови (ЄС) №1698/2005 або у Статті 22 Постанови 1257/1999;

(в) будь-яка тваринницька продукція від органічних тварин під час користування цією землею не буде вважатися органічною, якщо не може бути доведене належне відокремлення від не органічних тварин.

4. В період переганяння худоби з зимових пасовищ на літні тварини можуть пастися на не органічній землі, коли їх переганяють пішки з однієї зони випасу до іншої. Споживання у цей період не органічних кормів у вигляді трави та іншої рослинності, на якій пасуться тварини, не повинне перевищувати 10% загального річного кормового раціону. Ця цифра розраховується як відсоток сухої речовини кормів сільськогосподарського походження.

5. Оператори повинні мати документальне підтвердження застосування положень даної Статті.

Стаття 18

Догляд за тваринами

1. Такі операції як прив’язування еластичних бандажів до хвостів овець, обрізка хвостів, підрізання зубів, підрізання дзьобів і видалення рогів не повинні бути звичайною практикою в органічному господарюванні. Проте уповноважений орган влади може час від часу дозволяти деякі з цих операцій з міркувань безпеки, або якщо вони спрямовані на покращення здоров’я, умов утримання чи гігієни тварин.

Будь-яке страждання тварин слід зводити до мінімуму, застосовуючи відповідну анестезію і/або анальгезію, а також шляхом проведення операцій кваліфікованим персоналом лише у найбільш підхожому віці.

2. Фізична кастрація дозволяється для підтримання якості продуктів і традиційної практики виробництва, але лише за умов, зазначених у другому абзаці параграфу 1.

3. Таке хірургічне втручання як обрізання крил у бджолиних маток заборонене.

4. Завантаження і розвантаження тварин має здійснюватися без застосування будь-якої електричної стимуляції для примушування тварин. Використання традиційних хімічно синтезованих транквілізаторів до або під час транспортування заборонене.

Частина 3

Корми

Стаття 19

Корми з власного господарства або з інших органічних господарств

1. Стосовно травоїдних, за винятком щорічного періоду, коли тварин переганяють з зимових пасовищ на літні, як зазначено у Статті 17(4), не менше 50% кормів має походити з власного господарства або, якщо це неможливо, бути виробленими у співробітництві з іншими органічними господарствами, переважно у тому самому регіоні.

2. Стосовно бджіл, в кінці продуктивного сезону у вуликах слід залишати достатні для зимівлі запаси меду і пилку.

3. Годівля бджолиних сімей дозволяється лише якщо виживання бджіл є під загрозою у зв’язку з кліматичними умовами, і лише в термін між останнім відкачуванням меду і за 15 днів до початку наступного періоду медозбору. Дозволяється годувати бджіл органічним медом, органічним цукровим сиропом або органічним цукром.

Стаття 20

Відповідність кормів дієтичним потребам тварин

1. Усі молоді ссавці мають вигодовуватися натуральним молоком, переважно материнським, мінімальний термін такого вигодовування складає три місяці для жуйних тварин, у тому числі північноафриканських антилоп, бізонів і коней, 45 днів для овець і кіз та 40 днів для свиней.

2. Система вирощування для травоїдних має ґрунтуватися головним чином на випасі у відповідності до доступності пасовищ у різні пори року. Не менше 60% сухої речовини у добовому раціоні травоїдних мають складати грубі корми, сухий або висушений фураж або силос. Дозволяється скорочення зазначеного вище до 50% для молочних тварин на початку лактації протягом не більше трьох місяців.

3. Грубі корми, свіжий або висушений фураж чи силос мають додаватися до щоденного раціону свиней і птиці.

4. Утримання тварин в таких умовах або на такій дієті, яка може викликати анемію, заборонене.

5. Характер відгодівлі має бути зворотним на будь-якому етапі вирощування. Примусова відгодівля заборонена.

Стаття 21

Корми, вироблені в перехідний період

1. В середньому до 30% кормової формули раціонів можуть складати корми, вироблені в перехідний період. Якщо такі корми виробляються у підрозділі цього ж господарства, їх частку можна збільшити до 60%.

2. До 20% від загальної середньої кількості кормів, які згодовуються тваринам, можуть бути спожиті чи зібрані на постійних пасовищах або на багаторічних фуражних земельних ділянках у перший рік переходу від традиційного до органічного виробництва, якщо такі пасовища або земельні ділянки є частиною господарства і не були частиною органічного виробничого підрозділу цього господарства протягом останніх п’яти років. При одночасному використанні кормів, вироблених в перехідний період, і кормів з земельних ділянок у перший рік перехідного періоду загальний відсоток таких кормів разом не повинен перевищувати максимально дозволених норм, зазначених у параграфі 1.

3. Цифри, зазначені у параграфах 1 і 2, обчислюються шорічно як відсоток сухої речовини у кормах рослинного походження.

Стаття 22

Продукти і речовини, згадані у Статті 14(1)(d)(iv) Постанови (ЄС) №834/2007

1. Не органічні кормові матеріали рослинного і тваринного походження можуть використовуватися у органічному виробництві з обмеженнями, сформульованими у Статті 43, і лише якщо вони зазначені у переліку, який міститься у Додатку V, з відповідними обмеженнями.

2. Органічні кормові матеріали тваринного походження і кормові матеріали мінерального походження можуть використовуватися в органічному виробництві лише якщо вони зазначені у переліку, який міститься у Додатку V, з відповідними обмеженнями.

3. Продукти і побічні продукти рибного промислу можуть використовуватися в органічному виробництві лише якщо вони зазначені у переліку, який міститься у Додатку V, з відповідними обмеженнями.

4. Кормові добавки, певні продукти, які використовуються для годівлі тварин і як технологічні добавки, дозволяється використовувати в органічному виробництві лише якщо вони зазначені у переліку, який міститься у Додатку VІ, з відповідними обмеженнями.

Частина 4

Профілактика хвороб і ветеринарна медицина

Стаття 23

Профілактика хвороб

1. Застосування хімічно синтезованих традиційних ветеринарних лікарських препаратів або антибіотиків з профілактичною метою заборонене, без шкоди Статті 24(3).

2. Застосування речовин для стимуляції росту або продуктивності (в тому числі антибіотиків, кокцидіостатів або інших штучних засобів для стимуляції росту) та застосування гормонів або подібних речовин для контролю репродукції або з іншою метою (наприклад, індукція синхронізації тічки) заборонене.

3. Якщо тварини отримані з не органічних підрозділів, залежно від місцевих обставин можуть застосовуватися спеціальні заходи, наприклад, скрінінг-тести або карантин.

4. Споруди, загони, обладнання і посуд мають піддаватися належному очищенню і дезінфекції задля запобігання перехресному інфікуванню і утворенню носіїв хвороб. Фекалії, урину і нез’їдену або розлиту чи розсипану їжу слід прибирати з періодичністю, необхідною для зведення до мінімуму запаху і запобігання приваблюванню комах або гризунів.

Для цілей Статті 14(1)(f) Постанови (ЄС) №834/2007, лише продукти, перелік яких міститься у Додатку VII, можуть застосовуватися для очищення і дезінфекції споруд, загонів і посуду для тварин. Родентициди (для застосування тільки у пастках) і продукти, зазначені у Додатку ІІ, можуть використовуватися для знищення комах та інших шкідників у спорудах та інших приміщеннях, де утримуються тварини.

5. Споруди мають звільнятися від тварин між кожними партіями вирощуваних птахів. В цей час необхідно проводити очищення і дезінфекцію споруд і обладнання. Додатково, після завершення вирощування кожної партії птахів вольєри слід залишати порожніми, щоб дозволити рослинності відновитися. Країни-учасниці мають встановити період, на який необхідно залишати вольєри порожніми. Оператор повинен мати документальне підтвердження дотримання цієї вимоги. Ці вимоги не стосуються випадків коли птиця не вирощується партіями, не утримується у вольєрах і вільно ходить протягом дня.

Стаття 24

Ветеринарне лікування

1. Якщо незважаючи на профілактичні заходи, спрямовані на забезпечення здоров’я тварин, як зазначено у Статті 14(1)(е)(і) Постанови (ЄС) №834/2007, тварини захворіли або поранилися, слід негайно розпочати лікування, якщо необхідно, в ізоляції та у відповідних умовах утримання.

2. Слід віддавати перевагу застосуванню фітотерапевтичних, гомеопатичних продуктів, мікроелементів і продуктів, перелік яких міститься у частині 3 Додатку V і у частині 1.1. Додатку VI, перед лікуванням ветеринарними хімічно синтезованими традиційними препаратами або антибіотиками, за умови, що перші є ефективними для лікування тварин даного виду і для даного випадку.

3. Якщо застосування заходів, зазначених у параграфах 1 і 2, виявилося неефективним для боротьби з захворюванням або лікування поранення, і якщо традиційне лікування є необхідним для запобігання стражданням тварини, хімічно синтезовані традиційні ветеринарні лікарські препарати або антибіотики можуть застосовуватися під відповідальність ветеринара.

4. За винятком вакцинації, лікування від паразитів і застосування обов’язкових схем знищення, у випадку отримання твариною або групою тварин більше трьох курсів лікування хімічно синтезованими традиційними ветеринарними лікарськими препаратами або антибіотиками протягом 12 місяців, або більше одного курсу лікування, якщо продуктивний життєвий цикл цих тварин складає менше одного року, відповідних тварин або отриману з них продукцію не можна продавати як органічні продукти, і тварини мають пройти перехідний період, зазначений у Статті 38(1).

Слід вести записи та зберігати документальні підтвердження таких випадків для органу контролю або контролюючої установи.

5. Період відвикання між останнім призначенням тваринам традиційного ветеринарного лікарського препарату за звичайних умов застосування і виробництвом органічних харчових продуктів з таких тварин має складати подвоєний встановлений законом термін відвикання, як зазначено у Статті 11 Директиви 2001/82/ЕС, або 48 годин, якщо такий період не вказаний.

Стаття 25

Специфічні правила стосовно профілактики хвороб і ветеринарного лікування у бджільництві

1. З метою захисту рамок, вуликів і стільників, зокрема, від шкідників, дозволяється використовувати лише родентициди (тільки для застосування у пастках) і відповідні продукти, зазначені у Додатку ІІ.

2. Дозволяється застосовувати фізичні методи для дезінфекції пасік, наприклад, пару або відкритий вогонь.

3. Знищення розплоду трутнів дозволяється лише для запобігання розповсюдженню кліща Varroa destructor.

4. Якщо, незважаючи на усі профілактичні заходи, сім’ї захворіли або заражені паразитами, необхідно негайно розпочати їх лікування і, за необхідності, сім’ї слід ізолювати.

5. Ветеринарні лікарські препарати можуть використовуватися в органічному бджільництві лише якщо таке використання дозволене у відповідній країні-учасниці згідно з відповідними нормами Співдружності або національними нормами, які відповідають закону Співдружності.

6. Мурашина кислота, молочна кислота, оцтова кислота і щавелева кислота, а також ментол, тимол, евкаліптол або камфора можуть застосовуватися у випадку зараження кліщем Varroa destructor.

7. Якщо лікування проводиться хімічно синтезованими традиційними препаратами, в цей період сім’ї, до яких застосовується лікування, слід ізолювати, а увесь віск замінити воском з органічного бджільництва. В подальшому до цих сімей застосовується перехідний період терміном один рік, як зазначено у Статті 38(3).

8. Вимоги, зазначені у параграфі 7, не стосуються продуктів, перелік яких міститься у параграфі 6.

ГЛАВА 3

Переробка продуктів

Стаття 26

Правила переробки кормів і харчових продуктів

1. Добавки, технологічні добавки, інші речовини та інгредієнти, які використовуються в ході переробки харчових продуктів або кормів, а також будь-які методи переробки, наприклад, копчення, мають застосовуватися на засадах доброї практики виробництва.

2. Оператори, які займаються переробкою кормів або харчових продуктів, мають запроваджувати відповідні процедури і забезпечувати їх актуальність на основі систематичного виявлення критичних етапів переробки.

3. Застосування процедур, згаданих у параграфі 2, має завжди гарантувати відповідність вироблених продуктів правилам органічного виробництва.

4. Оператори повинні дотримуватися згаданих у параграфі 2 процедур і впроваджувати їх. Оператори, зокрема, повинні:

(а) вживати запобіжних заходів задля уникнення ризику забруднення недозволеними речовинами або продуктами;

(б) застосовувати відповідні заходи з очищення, контролювати їх ефективність і вести реєстр таких операцій;

(в) гарантувати, що не органічні продукти не реалізуються з вказівками на органічний метод виробництва.

5. Додатково до положень, сформульованих у параграфах 2 і 4, якщо не органічні продукти також готують або зберігають у тому самому підрозділі підготовки, оператор повинен:

(а) виконувати операції безперервно до завершення циклу, і такі операції мають бути відокремлені у просторі або часі від подібних операцій з не органічними продуктами;

(б) зберігати органічні продукти до і після відповідних операцій окремо від не органічних продуктів;

(в) передавати відповідну інформацію органу контролю або контролюючій інстанції та вести реєстр усіх операцій і переробленої кількості продуктів;

(г) вживати необхідних заходів для забезпечення ідентифікації партій продуктів і запобігання змішуванню або підміні не органічними продуктами;

(ґ) виконувати операції з органічними продуктами лише після належного очищення виробничого обладнання.

Стаття 27

Використання певних продуктів і речовин при виробництві харчових продуктів

1. Для цілей Статті 19(2)(b) Постанови (ЄС) №834/2007 лише наступні речовини можуть використовуватися при переробці органічних харчових продуктів за винятком вина:

(а) речовини, перелік яких міститься у Додатку VIII до цієї Постанови;

(б) препарати мікроорганізмів і ензимів, які зазвичай використовуються у виробництві продуктів харчування;

(в) речовини і продукти, визначені у Статтях 1(2)(b)(і) і 1(2)(с) Директиви Ради 88/388/ЕЕС , марковані як натуральні ароматичні речовини або натуральні ароматичні препарати, згідно зі Статтями 9(1)(d) і (2) зазначеної Директиви;

(г) фарби для штампування м’яса і шкаралупи яєць, як зазначено, відповідно, у Статті 2(8) і Статті 2(9) Директиви Європейського парламенту і Ради 94/36/ЕС ;

(ґ) питна вода і сіль (хлорид натрію або хлорид калію в якості основного компоненту), використання яких є загальноприйнятим у виробництві продуктів харчування;

(д) мінерали (у тому числі мікроелементи), вітаміни, амінокислоти і мікронутрієнти, лише якщо їх використання у відповідних харчових продуктах є необхідним згідно закону.

2. Для цілей розрахунку, згаданого у Статті 23(4)(а)(іі) Постанови (ЄС) №834/2007,

(а) харчові добавки, зазначені у Додатку VIII і помічені зірочкою у стовпці коду добавки, підраховуються як складники сільськогосподарського походження;

(б) препарати і речовини, згадані у параграфі (1)(б), (в), (г), (ґ) і (д) цієї Статті, а також речовини, не помічені зірочкою у стовпці коду добавки, не підраховуються як складники сільськогосподарського походження.

3. Питання використання наступних речовин, перелік яких міститься у Додатку VIII, буде повторно вивчене до 31 грудня 2010 р:

(а) Нітрит натрію і нітрат калію у Частині А на предмет відмови від використання цих добавок;

(б) діоксид сірки і піросульфіт калію у Частині А;

(в) соляна кислота у Частині Б для виробництва сирів Гоуда, Едам, Маасдамер, Бьоренкаас, Фрізе і Ляйдзе Нагелькаас.

При повторному вивченні, згаданому у пункті (а), слід врахувати зусилля країн-учасниць для пошуку безпечних альтернатив нітритам/нітратам і створенню навчальних програм стосовно методів переробки і гігієни для переробників/виробників органічного м’яса.

Стаття 28

Застосування певних не органічних складників сільськогосподарського походження при переробці харчових продуктів

Для цілей Статті 19(2)(с) Постанови (ЄС) №834/2007 не органічні сільськогосподарські складники, зазначені у переліку, який міститься у Додатку ІХ до даної Постанови, можуть використовуватися при виробництві органічних харчових продуктів.

Стаття 29

Дозвіл країни-учасниці на використання не органічних складників харчових продуктів сільськогосподарського походження

1. Якщо інгредієнт сільськогосподарського походження не включено до Додатку IX до даної Постанови, такий інгредієнт може використовуватися лише за наступних умов:

(а) оператор надав уповноваженому органу влади відповідної країни-учасниці усі необхідні докази того, що даний інгредієнт не виробляється в достатній кількості у Співдружності у відповідності до правил органічного виробництва або не може бути імпортований з третіх країн;

(б) уповноважений орган влади країни-учасниці тимчасово дозволив таке використання на максимальний термін 12 місяців, пересвідчившись, що оператор дійсно звертався до постачальників на території Співдружності, щоб упевнитися у відсутності відповідних інгредієнтів належної якості;

(в) не було прийнято рішення у відповідності з параграфами 3 або 4 про скасування наданого дозволу стосовно такого інгредієнта.

Країна-учасниця має право подовжувати дію дозволу, наданого згідно з пунктом (б), тричі, щоразу на термін до 12 місяців.

2. У разі надання дозволу згідно з параграфом 1, країна-учасниця має негайно повідомити іншим країнам-учасницям і Комісії наступну інформацію:

(а) дату надання дозволу і, у випадку подовження дозволу, дату надання першого дозволу;

(б) найменування, адресу, номер телефону, і, якщо є, номер факсу та адресу електронної пошти отримувача дозволу; найменування і контактну адресу уповноваженого органу влади, який надав відповідний дозвіл;

(в) найменування і, у разі необхідності, точний опис і умови щодо якості відповідного інгредієнту сільськогосподарського походження;

(г) тип продуктів, для підготовки яких є необхідним відповідний інгредієнт;

(ґ) потрібні кількості і їх обґрунтування;

(д) причини і очікуваний термін дефіциту;

(е) дату надсилання країною-учасницею такого повідомлення іншим країнам-учасницям і Комісії. Комісія і/або країни-учасниці можуть робити цю інформацію загальнодоступною.

3. Якщо будь-яка країна-учасниця подає Комісії та країні-учасниці, яка надала дозвіл, коментарі, що демонструють можливість постачання відповідного інгредієнту в період дефіциту, відповідна країна-учасниця протягом 15 робочих днів з дати отримання інформації розгляне питання скасування дозволу або скорочення терміну його дії та проінформує Комісію і інші країни-учасниці про заходи, які були або будуть вжиті нею.

4. На прохання будь-якої країни-учасниці або з ініціативи Комісії справа може бути передана для розгляду в Комітет, створений у відповідності до Статті 37 Постанови (ЄС) №834/2007. Згідно з процедурою, зазначеною у параграфі 2 вказаної Статті, може бути прийняте рішення щодо скасування наданого раніше дозволу або зміни терміну його дії, або, відповідно, щодо включення певного складника до Додатку IX до цієї Постанови.

5. У випадку подовження терміну дії дозволу, як зазначено у другому абзаці параграфу 1, застосовуються процедури, зазначені у параграфах 2 і 3.

ГЛАВА 4

Збирання, пакування, транспортування і зберігання продуктів

Стаття 30

Збирання продуктів і транспортування до підприємств з підготовки

Оператори можуть одночасно збирати органічні і не органічні продукти лише за умови вжиття відповідних заходів для запобігання будь-якій можливості змішування або обміну з не органічними продуктами. Оператор повинен мати для надання органу контролю або контролюючій інстанції інформацію стосовно днів і годин збирання, маршруту, дати і часу отримання наявних продуктів.

Стаття 31

Пакування і транспортування продуктів до інших операторів або підрозділів

1. Оператори мають забезпечувати транспортування органічних продуктів до інших підрозділів, у тому числі оптових і роздрібних продавців, лише у відповідній упаковці, контейнері або транспортних засобах, закритих таким чином, що заміна вмісту є неможливою без маніпуляцій або пошкодження пломби, та з етикеткою, у якій, без шкоди будь-яким іншим необхідним згідно закону вказівкам, має бути зазначене таке:

(а) найменування і адреса оператора і, відповідно, власника або продавця продукту;

(б) назва продукту або опис складних кормів та посилання на органічний метод виробництва;

(в) найменування і/або код органу контролю або контролюючої інстанції, під контролем яких знаходиться оператор; а також

(г) якщо необхідно, маркування партії товару згідно з системою маркування, затвердженою на національному рівні або узгодженою з органом контролю чи контролюючою інстанцією, яке дозволяє пов’язати відповідну партію товару з обліковою документацією, зазначеною у Статті 66.

Інформація, зазначена у пунктах (а) – (г) першого абзацу, також може бути представлена у документі, який супроводжує товар, якщо такий документ може бути безсумнівно пов’язаний з тарою, контейнером або транспортним засобом, у якому перевозиться продукт. У цьому товаросупровідному документі має зазначатися інформація про постачальника і/або перевізника.

2. Немає необхідності замикати тару, контейнери або транспортні засоби, за умови:

(а) прямого транспортування між двома операторами, та якщо обидва оператори знаходяться в органічній системі контролю;

(б) продукти супроводжуються документом, у якому зазначена необхідна інформація згідно з параграфом 1, а також

(в) як вантажовідправник, так і вантажоотримувач мають зберігати документальні підтвердження таких транспортних операцій для надання органу контролю або контролюючій інстанції.

Стаття 32

Спеціальні правила транспортування кормів до інших виробничих/підготовчих підрозділів або складських приміщень

Додатково до положень Статті 31, при транспортуванні кормів до інших виробничих або підготовчих підрозділів чи складських приміщень оператори повинні забезпечувати виконання наступних умов:

(а) під час транспортування слід ефективно фізично відокремлювати один від одного корми з органічного виробництва, корми, отримані в перехідний період і не органічні корми;

(б) транспортні засоби і/або контейнери, у яких раніше перевозилися не органічні продукти, можуть використовуватися для транспортування органічних продуктів за таких умов:

(і) до початку перевезення органічних продуктів було вжито належних заходів для очищення, і ефективність такого очищення було перевірено; оператори мають документувати ці операції,

(іі) вжито усіх відповідних заходів в залежності від оцінки ризиків згідно з положеннями Статті 88(3) і, у разі необхідності, оператори повинні гарантувати неможливість реалізації не органічних продуктів з посиланням на органічне виробництво,

(ііі) оператор повинен зберігати документальні свідчення таких транспортних операцій для надання органу контролю або контролюючій інстанції;

(в) транспортування готових органічних кормів має бути відокремлене фізично або в часі від транспортування інших готових продуктів;

(г) при транспортуванні необхідно документувати кількість продукції на початку і обсяг кожної окремої партії, що доставляється в ході такого розвезення.

Стаття 33

Приймання продуктів від інших підрозділів і операторів

Приймаючи органічний продукт, оператор має перевірити замикання тари або контейнера, якщо воно є обов’язковим, а також наявність вказівок, зазначених у Статті 31.

Оператор має звірити інформацію на етикетці у відповідності до Статті 31 з інформацією у товаросупровідних документах. Результати такої звірки слід чітко зазначити в обліковій документації, зазначеній у Статті 66.

Стаття 34

Спеціальні правила приймання продуктів з третьої країни

Органічні продукти повинні ввозитися з будь-якої третьої країни у відповідній тарі або контейнерах і закриті таким чином, щоб запобігти підміні вмісту, а також давати можливість визначити експортера, мати будь-які інші відповідні позначки і номери для ідентифікації партії товару, а також супроводжуватися відповідним сертифікатом контролю продуктів, імпортованих з третіх країн.

При отриманні органічного продукту, ввезеного з третьої країни, перший вантажоотримувач повинен перевірити замикання тари або контейнера, а також, якщо продукти імпортуються у відповідності до Статті 33 Постанови (ЄС) №834/2007, впевнится, що сертифікат, зазначений у згаданій Статті, покриває отримані продукти. Результат такої перевірки слід чітко зазначити у звітній документації, зазначеній у Статті 66 даної Постанови.

Стаття 35

Зберігання продуктів

1. При зберіганні продуктів управління складом має забезпечувати ідентифікацію партій і запобігати будь-якому змішуванню з продуктами і/або речовинами, які не відповідають правилам органічного виробництва, або забрудненню такими продуктами і/аборечовинами. Необхідно завжди мати можливість чіткої ідентифікації органічних продуктів.

2. Стосовно органічних рослинницьких і тваринницьких виробничих підрозділів, заборонене зберігання у виробничому підрозділі інших вхідних продуктів крім дозволених згідно з цією Постановою.

3. Зберігання традиційних ветеринарних лікарських препаратів і антибіотиків у господарствах дозволяється за умови що вони були призначені ветеринаром у зв’язку з лікуванням, як зазначено у Статті 14(1)(е)(іі) Постанови (ЄС) №834/2007, зберігаються під наглядом і внесені до книги обліку тварин, як зазначено у Статті 76 цієї Постанови.

4. Якщо оператори працюють з не органічними і органічними продуктами, і останні зберігаються у складських приміщеннях, у яких також зберігаються інші сільськогосподарські або харчові продукти:

(а) органічні продукти слід тримати окремо від інших сільськогосподарських продуктів і/або харчових продуктів;

(б) слід вживати усіх заходів для забезпечення ідентифікації партій товару і запобігання змішуванню або обміну з не органічними продуктами;

(в) перед закладанням органічних продуктів на зберігання було проведене належне прибирання, і його ефективність було перевірено; оператори повинні вести відповідні записи про такі операції.

ГЛАВА 5

Правила переходу до органічного виробництва

Стаття 36

Рослини і продукція рослинництва

1. Для того щоб рослини і продукція рослинництва могли вважатися органічними, правила виробництва, зазначені у Статтях 9, 10, 11 і 12 Постанови (ЄС) №834/2007 і Главі 1 даної Постанови, а також, відповідно, винятки з правил виробництва, зазначені у Главі 6 даної Постанови, мають застосовуватися до земельних ділянок щонайменше протягом двох років до засівання або, для лук і пасовищ чи багаторічних фуражних культур, щонайменше протягом двох років до початку використання в якості органічних кормів, або, для багаторічних культур крім фуражних, протягом щонайменше трьох років до першого збирання органічних продуктів.

2. Уповноважений орган влади може прийняти рішення, яке має зворотню силу, щодо визнання частиною перехідного періоду будь-якого попереднього проміжку часу, коли:

(а) до земельних ділянок застосовувалися заходи, визначені у програмі, впровадженій у відповідності до Постанов (ЄС) №1257/99, (ЄС) №1698/2005 або в іншій офіційній програмі, за умови, що відповідні заходи забезпечують невикористання на цих земельних ділянках продуктів, не дозволених до використання в органічному виробництві, або

(б) ці земельні ділянки були природними або сільськогосподарськими зонами, які не оброблялися продуктами, не дозволеними для органічного виробництва.

Термін, згаданий у пункті (б) першого абзацу, може прийматися до уваги із зворотньою силою лише за умови надання уповноваженому органу влади задовільних доказів, які дозволяють зазначеному органу влади належним чином упевнитися у виконанні відповідних умов протягом щонайменше трьох років.

3. Уповноважений орган влади може у деяких випадках, якщо земля була забруднена продуктами, не дозволеними до використання в органічному виробництві, прийняти рішення щодо подовження перехідного періоду порівняно з терміном, зазначеним у параграфі 1.

4. Стосовно земельних ділянок, які уже були переведені на органічне виробництво або були в процесі такого переходу, але на яких було застосовано продукт, не дозволений до використання в органічному виробництві, країна-учасниця може скоротити перехідний період, зазначений у параграфі 1, у двох наступних випадках:

(а) обробка земельних ділянок продуктом, не дозволеним до використання в органічному виробництві, була частиною обов’язкових заходів для контролю хвороб шкідників згідно з розпорядженням уповноваженого органу влади відповідної країни-учасниці;

(б) обробка земельних ділянок продуктом, не дозволеним до використання в органічному виробництві, була частиною наукових досліджень, санкціонованих уповноваженим органом влади відповідної країни-учасниці.

У випадках, зазначених у пунктах (а) і (б) першого абзацу, тривалість перехідного періоду має встановлюватися з урахуванням наступних факторів:

(а) процес розкладення відповідного продукту має гарантувати на кінець перехідного періоду незначний рівень залишків у ґрунті і, у випадку багаторічних культур, у рослинах;

(б) врожай, отриманий після обробки, не дозволяється реалізовувати з посиланням на методи органічного виробництва.

Відповідна країна-учасниця має проінформувати інші країни-учасниці і Комісію про своє рішення щодо необхідності обов’язкових заходів.

Стаття 37

Специфічні правила переходу до органічного виробництва для земель, пов’язаних з органічним тваринництвом

1. Правила переходу до органічного виробництва, як зазначено у Статті 36 даної Постанови, застосовуються до усієї площі виробничого підрозділу, на якій виробляються корми для тварин.

2. Незважаючи на положення параграфа 1, перехідний період може бути скорочений до одного року для пасовищ і відкритих майданчиків, які використовуються нетравоїдними видами. Цей період може бути скорочений до шести місяців, якщо відповідна земельна площа протягом попереднього року не зазнавала обробки продуктами, не дозволеними до використання в органічному виробництві.

Стаття 38

Тварини і продукція тваринництва

1. Якщо у господарство введені не органічні тварини згідно зі Статтею 14(1)(а)(ііі) Постанови (ЄС) №834/2007 і Статтею 9, і/або Статтею 42 даної постанови, і якщо продукти тваринництва будуть продаватися як органічні продукти, правила виробництва, зазначені у Статтях 9, 10, 11 і 14 Постанови (ЄС) №834/2007 та у Главі 2 Розділу ІІ і, відповідно, у Статті 42 даної Постанови, мають виконуватися протягом щонайменше:

(а) 12 місяців для коней і жуйних тварин, у тому числі антилоп і бізонів, призначених для виробництва м’яса, і в будь-якому випадку не менше двох третин їхнього життя;

(б) шість місяців для дрібних жуйних тварин і свиней, та худоби для виробництва молока;

(в) 10 тижнів для птиці, призначеної для виробництва м’яса, введеної до господарства до досягнення нею триденного віку;

(г) шість тижнів для птиці, призначеної для виробництва яєць.

2. Якщо не органічні тварини наявні у господарстві на початку перехідного періоду згідно зі Статтею 14(1)(а)(ііі) Постанови (ЄС) №834/2007, їх продукти можуть вважатися органічними, якщо відбувається одночасний перехід усього виробничого підрозділу, в тому числі худоби, пасовищ і/або будь-яких земельних площ, які використовуються для годівлі тварин. Загальний сукупний перехідний період для існуючих тварин і їх приплоду, пасовищ і/або будь-яких земельних площ, які використовуються для годівлі тварин, може бути скорочений до 24 місяців, якщо тварин годують переважно продуктами з даного виробничого підрозділу.

3. Продукти бджільництва можуть реалізовуватися з посиланням на метод органічного виробництва лише якщо правила органічного виробництва виконувалися протягом щонайменше одного року.

4. Перехідний період для пасік не стосується випадків застосування Статті 9(5) цієї Постанови.

5. Під час перехідного періоду віск слід заміняти воском з органічного бджільництва.

ГЛАВА 6

Винятки з правил виробництва

Частина 1

Винятки з правил виробництва, пов’язані з кліматичними, географічними або структурними обмеженнями, згідно зі Статтею 22(2)(а) Постанови (ЄС) №834/2007

Стаття 39

Прив’язування тварин

У випадках, до яких застосовуються умови, зазначені у Статті 22(2)(а) Постанови (ЄС) №834/2007, уповноважені органи влади можуть дозволити прив’язування худоби у дрібних господарствах, якщо немає можливості утримання тварин в групах відповідно до їх поведінкових потреб, за умови, що тварини мають доступ до пасовищ під час пасовищного періоду згідно зі Статтею 14(2), а коли випасання неможливе – доступ до відкритих майданчиків щонайменше двічі на тиждень.

Стаття 40

Паралельне виробництво

1. У випадках, до яких застосовуються умови, зазначені у Статті 22(2)(а) Постанови (ЄС) №834/2007, виробник може здійснювати органічне і не органічне виробництво на одній площі:

(а) у випадку виробництва багаторічних культур, термін культивації яких становить щонайменше три роки, якщо різновиди можна легко розрізнити, за дотримання наступних умов:

(і) відповідне виробництво є частиною плану переходу, стосовно якого виробник бере тверді зобов’язання, і яке забезпечує початок переходу останньої частини відповідної площі до органічного виробництва у найкоротший термін, який у жодному разі не перевищує п’яти років;

(іі) було вжито відповідних заходів для забезпечення постійного розділення продуктів, отриманих від кожного з відповідних підрозділів;

(ііі) інформування контролюючої інстанції або органу контролю про збирання врожаю не менше ніж за 48 годин до початку жнив;

(іv) після закінчення збирання врожаю виробник повідомляє контролюючій інстанції або органу контролю точну кількість врожаю, зібраного у відповідних підрозділах, та інформує про заходи, вжиті для розділення продуктів;

(v) план переходу і заходи контролю, зазначені у Главах 1 і 2 Розділу IV, були затверджені уповноваженим органом влади; таке затвердження слід підтверджувати щорічно після початку виконання плану переходу;

(б) якщо відповідні площі призначені для сільськогосподарських досліджень або формальної освіти, що узгоджено з уповноваженими органами влади країн-учасниць, за умови виконання положень пункту (а)(іі)(ііі)(іv) і відповідної частини підпункту (v);

(в) у випадку виробництва насіння, вегетативного садивного матеріалу і розсади, за умови виконання положень пункту (а)(іі)(ііі)(іv) і відповідної частини підпункту (v);

(г) у випадку луків, які використовуються виключно для випасання худоби.

2. Уповноважений орган влади може дозволяти господарствам, які виконують дослідницьку роботу в галузі сільського господарства або забезпечують формальну освіту, вирощувати органічних і не органічних тварин одного виду, за дотримання наступних умов:

(а) було вжито відповідних заходів для забезпечення постійного розділення тварин, продуктів тваринництва, гною і кормів кожного з підрозділів, і відповідна інформація була завчасно надана контролюючій інстанції;

(б) виробник завчасно інформує контролюючу інстанцію або орган контролю про будь-яке постачання чи продаж тварин або продуктів тваринництва;

(в) оператор надає контролюючій інстанції або органу контролю точну інформацію про кількість продуктів, вироблених у кожному з підрозділів, а також усі характеристики, які дозволяють ідентифікувати продукти, і підтверджує вжиття заходів для розділення продуктів.

Стаття 41

Утримання бджіл для запилювання

У випадках, до яких застосовуються умови, зазначені у Статті 22(2)(а) Постанови (ЄС) №834/2007, з метою запилювання оператор може мати органічні і не органічні бджільницькі підрозділи в одному господарстві за умови виконання усіх правил органічного виробництва, за винятком положень щодо розміщення пасік. У цьому випадку продукт не може реалізовуватися як органічний.

Оператор повинен мати документальні свідчення застосування даного положення.

Частина 2

Винятки з правил виробництва, пов’язані з відсутністю відповідних сільськогосподарських продуктів органічного походження, згідно зі Статтею 22(2)(b) Постанови (ЄС) №834/2007

Стаття 42

Використання не органічних тварин

У випадках, до яких застосовуються умови, зазначені у Статті 22(2)(b) Постанови (ЄС) №834/2007, з попереднім затвердженням уповноваженим органом влади,

(а) при створенні, оновленні або відновленні зграї, якщо органічно вирощена птиця відсутня в достатній кількості, дозволяється ввести до органічного підрозділу з виробництва продукції птахівництва птицю, вирощену не органічними методами, за умови, що вік несучок або птиці для виробництва м’яса складає менше трьох днів;

(б) вирощені не органічними методами несучки або птиця для виробництва м’яса, вік яких не перевищує 18 тижнів, можуть вводитися до органічного тваринницького виробничого підрозділу до 31 грудня 2011 р., коли вирощена органічними методами птиця відсутня, і за умови дотримання відповідних положень, викладених у Частинах 3 і 4 Глави 2.

Стаття 43

Використання не органічних кормів сільскогосподарського походження

У випадках, до яких застосовуються умови, зазначені у Статті 22(2)(b) Постанови (ЄС) №834/2007, дозволяється використання обмеженої частки не органічних кормів рослинного і тваринного походження, якщо фермери не можуть одержати корми виключно органічного виробництва. Максимально дозволена частка не органічних кормів на 12-місячний період для тварин за винятком травоїдних складає:

(а) 10% у період з 1 січня 2009 р. до 31 грудня 2009 р.;

(б) 5% у період з 1 січня 2010 р. до 31 грудня 2011 р.

Відсоток сухої речовини кормів сільськогосподарського походження обчислюється щорічно. Максимально дозволена частка не органічних кормів у щоденному раціоні, розрахована як відсоток сухої речовини, складає 25%.

Оператор повинен мати документальні докази потреби у застосуванні цього положення.

Стаття 44

Використання не органічного бджолиного воску

Для створення нових пасік або під час перехідного періоду використання не органічного бджолиного воску дозволяється лише у наступних випадках:

(а) бджолиний віск з органічних господарств відсутній на ринку;

(б) доведено, що він не забруднений речовинами, які не дозволені до використання в органічному виробництві; а також

(в) за умови його походження з вуликів;

Стаття 45

Використання насіннєвого або вегетативного садивного матеріалу, не отриманого методом органічного виробництва

1. У випадках, до яких застосовуються умови, зазначені у Статті 22(2)(b) Постанови (ЄС) №834/2007,

(а) дозволяється використовувати насіння і вегетативний садивний матеріал з виробничого підрозділу, який знаходиться на етапі переходу до органічного виробництва;

(б) у випадках, до яких не може бути застосований пункт (а), країни-учасниці можуть дозволити використання не органічного насіннєвого або вегетативного садивного матеріалу в разі відсутності такого матеріалу з органічного виробництва. Проте питання використання не органічного насіння і насіннєвої картоплі регулюється наступними параграфами 2 – 9.

2. Не органічне насіння і насіннєву картоплю можна використовувати за умови, що насіння або насіннєва картопля не оброблялися будь-якими продуктами захисту рослин крім дозволених для обробки насіння згідно зі Статтею 5(1), за винятком випадків, коли уповноважений орган влади відповідної країни-учасниці у відповідності з Директивою Ради 2000/29/ЕС видав вказівки щодо фітосанітарних заходів у формі хімічної обробки усіх різновидів певного виду в області, де має застосовуватися насіння або насіннєва картопля.

3. Перелік рослин, стосовно яких встановлена наявність органічно виробленого насіння або насіннєвої картоплі у достатній кількості та для значного числа різновидів у всіх частинах Співдружності, міститься у Додатку Х.

Стосовно видів, зазначених у Додатку Х, не можуть надаватися дозволи у відповідності з параграфом 1 (б), за винятком обґрунтування таких дозволів однією з цілей, зазначених у параграфі 5(г).

4. Країни-учасниці можуть делегувати функції надання дозволів, зазначених у параграфі 1(б), іншій державній агенції під їх управлінням або контролюючим інстанціям чи органам контролю, зазначеним у Статті 27 Постанови (ЄС) №834/2007.

5. Дозвіл на використання насіння або насіннєвої картоплі, не отриманої методом органічного виробництва, може надаватися лише у наступних випадках:

(а) якщо різновид відповідного виду, який бажає придбати користувач, не зареєстрований у базі даних, зазначеній у Статті 48;

(б) якщо жоден з постачальників, тобто оператор, який продає насіння або насіннєву картоплю іншим операторам, не може здійснити постачання насіння чи насіннєвої картоплі до посіву або посадки у ситуаціях, коли користувач зробив замовлення насіння чи насіннєвої картоплі в належні терміни;

(в) якщо різновид, який бажає придбати користувач, не зареєстрований у базі даних, посилання на яку міститься у Статті 48, і користувач може довести, що жодна з зареєстрованих альтернатив тих самих видів не є відповідною, а отже, що такий дозвіл є важливим для його виробництва;

(г) якщо це виправдано для застосування з метою досліджень, тестів у дрібномасштабних польових випробуваннях або для цілей збереження різновиду, узгоджених з уповноваженим органом влади відповідної країни-учасниці.

6. Дозвіл надається до посіву культури.

7. Дозвіл надається лише індивідуальним користувачам на один сезон, і установа або орган, відповідальні за надання дозволів, реєструють кількість насіння або насіннєвої картоплі, стосовно якої надається такий дозвіл.

8. Частково відступаючи від параграфу 7, уповноважений орган влади країни-учасниці може надати усім користувачам загальний дозвіл:

(а) на певні види, якщо виконується умова параграфу 5(а);

(б) на певний різновид, якщо виконується умова параграфу 5(а);

Дозвіл, згаданий у першому абзаці, має бути чітко зазначений у базі даних, посилання на яку міститься у Статті 48.

9. Дозвіл може надаватися лише протягом періодів, на які оновлюється база даних у відповідності до Статті 49(3).

Частина 3

Винятки з правил виробництва, пов’язані зі специфічними проблемами організації органічного тваринництва, згідно зі Статтею 22(2)(d) Постанови (ЄС) №834/2007

Стаття 46

Специфічні проблеми організації органічного тваринництва

Заключна фаза відгодівлі жуйних тварин для виробництва м’яса може проходити у приміщенні, за умови, що цей період вирощування у приміщенні не перевищує однієї п’ятої тривалості життя худоби і в будь-якому разі не перевищує трьох місяців.

Частина 4

Винятки з правил виробництва, пов’язані з форс-мажорними обставинами, згідно зі Статтею 22(2)(f) Постанови (ЄС) №834/2007

Стаття 47

Форс-мажорні обставини

Уповноважений орган влади може надавати наступні тимчасові дозволи:

(а) у випадку високої смертності тварин, спричиненої проблемами зі здоров’ям або катаклізмами, дозволяти відновлення або відтворення гурту, отари чи зграї не органічними тваринами, за відсутності органічно вирощених тварин;

(б) у випадку високої смертності бджіл, спричиненої проблемами зі здоров’ям або катаклізмами, дозволяти відтворення пасік не органічними бджолами, за відсутності можливості використання бджіл з органічних пасік;

(в) дозволяти використання не органічних кормів протягом обмеженого часу у певній області окремими операторами, у випадку втрати фуражної продукції або накладення обмежень, зокрема у зв’язку з винятковими метеорологічними умовами, спалахом інфекційних хвороб, забрудненням токсичними речовинами або внаслідок пожеж;

(г) дозволяти годівлю бджіл органічним медом, органічним цукром або органічним цукровим сиропом у випадку довготривалих виняткових погодних умов або катаклізмів, які перешкоджають виробництву нектару.

У разі отримання дозволу від уповноваженого органу влади окремі оператори повинні мати документальне підтвердження застосування зазначених вище винятків. Країни-учасниці мають протягом одного місяця після надання відповідного дозволу передати іншим країнам-учасницям і Комісії інформацію щодо винятків, дозволених ними згідно з пунктом (в) першого абзацу.

ГЛАВА 7

База даних насіннєвого матеріалу

Стаття 48

База даних

1. Кожна країна-учасниця має зебезпечити створення комп’ютерної бази даних з переліком різновидів, для яких на її території є в наявності насіння або насіннєва картопля, отримані органічним методом.

2. Адміністрування бази даних має здійснювати уповноважений орган влади країни-учасниці або інстанція чи орган, спеціально призначені країною-учасницею, далі – “адміністратор бази даних”. Країни-учасниці також можуть призначити державну інстанцію або приватний орган в іншій країні.

3. Кожна країна-учасниця має поінформувати Комісію та інші країни-учасниці про державну інстанцію або приватний орган, призначені для адміністрування бази даних.

Стаття 49

Реєстрація

1. Різновиди, для яких наявне насіння або насіннєва картопля, вироблені органічним методом, реєструються у базі даних, згаданій у Статті 48, на прохання постачальника.

2. Будь-який різновид, який не був зареєстрований у базі даних, вважається відсутнім для цілей Статті 45(5).

3. Кожна країна-учасниця приймає рішення щодо пори року, коли буде проводитися регулярне оновлення бази даних стосовно кожного виду або групи видів, вирощуваних на її території. База даних має містити інформацію про таке рішення.

Стаття 50

Умови реєстрації

1. Для реєстрації постачальник повинен:

(а) довести, що він або останній оператор, якщо постачальник працює лише з попередньо розфасованим насінням або насіннєвою картоплею, включений до системи контролю, зазначеної у Статті 27 Постанови (ЄС) №834/2007;

(б) довести, що запропоноване до реалізації насіння або насіннєва картопля відповідають загальним вимогам стосовно насіння і насіннєвої картоплі;

(в) надати усю необхідну інформацію згідно зі Статтею 51 даної Постанови і зобов’язатися оновлювати цю інформацію на прохання адміністратора бази даних або за необхідності такого оновлення з метою забезпечення надійності інформації.

2. Адміністратор бази даних може, за погодженням з уповноваженим органом влади країни-учасниці, відповісти відмовою на заяву постачальника про реєстрацію або анулювати зроблений раніше запис, якщо постачальник не відповідає вимогам, зазначеним у параграфі 1.

Стаття 51

Зареєстрована інформація

1. База даних, зазначена у Статті 48, повинна містити щонайменше наступну інформацію для кожного зареєстрованого різновиду і для кожного постачальника:

(а) наукову назву виду і найменування різновиду;

(б) назву і контактні дані постачальника або його представника;

(в) регіон, у якому постачальник може доставляти користувачу насіння або насіннєву картоплю у звичайний термін, необхідний для постачання;

(г) країна або регіон, де даний різновид було протестовано, зареєстровано і затверджено для загальних каталогів різновидів сільськогосподарських культур і овочів, як визначено у Директивах Ради 2005/53/ЕС стосовно загальних каталогів різновидів сільскогосподарських культур і 2002/55/ЕС стосовно реалізації насіння овочів ;

(ґ) дата, з якої буде наявне насіння або насіннєва картопля;

(д) найменування і/або код контролюючої інстанції або органу контролю, відповідального за контроль оператора, як зазначено у Статті 27 Постанови (ЄС) №834/2007.

2. Якщо будь-якого з зареєстрованих різновидів більше немає в наявності, постачальник повинен негайно надати адміністратору бази даних відповідну інформацію. Поправки вносяться до бази даних.

3. Крім інформації, зазначеної у параграфі 1, база даних має містити перелік видів, зазначених у Додатку Х.

Стаття 52

Доступ до інформації

1. Інформація у базі даних, зазначеній у Статті 48, повинна бути безкоштовно доступною через інтернет для користувачів насіння і насіннєвої картоплі та для громадськості. Країни-учасниці можуть вирішити, що будь-який користувач, який повідомив про свою діяльність у відповідності з Статтею 28(1)(а) Постанови (ЄС) №834/2007, може на своє прохання отримати від адміністратора бази даних витяг з даних стосовно однієї або кількох груп різновидів.

2. Країни-учасниці повинні забезпечити інформування усіх згаданих у параграфі 1 користувачів про систему і шляхи отримання інформації з бази даних щонайменше один раз на рік.

Стаття 53

Реєстраційний збір

За кожну реєстрацію може стягуватися збір, який складається з вартості додавання і підтримання інформації у базі даних, згаданій у Статті 48. Уповноважений орган влади країни-учасниці затверджує суму збору, який стягується адміністратором бази даних.

Стаття 54

Річний звіт

1. Інстанції або органи, які надають дозволи у відповідності до Статті 45, реєструють усі дозволи і включають цю інформацію у звіт уповноваженому органу влади країни-учасниці та адміністратору бази даних.

Звіт повинен містити наступну інформацію стосовно кожного виду, для якого надається дозвіл у відповідності до Статті 45(5):

(а) наукову назву виду і найменування різновиду;

(б) підстави для дозволу з посиланням на Статтю 45(5)(а), (б), (в) або (г);

(в) загальну кількість дозволів;

(г) загальну кількість відповідного насіння і насіннєвої картоплі;

(ґ) дані про хімічну обробку для фітосанітарних цілей, як зазначено у Статті 45(2).

2. Звіт стосовно дозволів, наданих у відповідності до Статті 45(8) має містити інформацію, зазначену у пункті (а) другого абзацу параграфа 1 цієї статті, а також термін, протягом якого діяли такі дозволи.

Стаття 55

Загальний звіт

Уповноважений орган влади країни-учасниці щорічно до 31 березня збирає звіти і надсилає Комісії та іншим країнам-учасницям загальний звіт, який охоплює усі дозволи, надані країною-учасницею за минулий календарний рік. Звіт має містити інформацію, зазначену у Статті 54. Інформація публікується у базі даних, зазначеній у Статті 48. Уповноважений орган влади може передати завдання збирання звітів адміністратору бази даних.

Стаття 56

Інформація, яка надається на відповідне прохання

На прохання країни-учасниці або Комісії іншим країнам-учасницям або Комісії надається детальна інформація стосовно окремих наданих дозволів.

РОЗДІЛ ІІІ

МАРКУВАННЯ

ГЛАВА 1

Логотип Співдружності

Стаття 57

Логотип Співдружності

У відповідності до Статті 25(3) Постанови (ЄС) №834/2007 логотип Співдружності має відповідати зразку, наведеному у Додатку ХІ до цієї Постанови.

Логотип Співдружності застосовується у відповідності до правил технічного відтворення, сформульованих у Додатку ХІ до цієї Постанови.

Стаття 58

Умови використання коду і місця походження

1. Код контролюючої інстанції або органу контролю, згаданий у Сатті 24(1)(а) Постанови (ЄС) №834/2007 повинен

(а) починатися з акроніму, який ідентифікує країну-учасницю або третю країну, згідно з міжнародним стандартом дволітерних кодів країн ISO 3166 (Коди для представлення назв країн та їх частин);

(б) містити термін, який забезпечує посилання на метод органічного виробництва, як зазначено у Статті 23(1) Постанови (ЄС) №834/2007;

(в) містити шифр, який надається уповноваженим органом влади; а також

(г) поміщатися безпосередньо під логотипом Співдружності, якщо такий логотип використовується у маркуванні.

2. Згідно зі Статтею 24(1)(с) Постанови (ЄС) №834/2007 місце, де була вирощена сільськогосподарська сировина, з якої складаються продукти, вказується безпосередньо під кодом, зазначеним у параграфі 1.

ГЛАВА 2

Специфічні вимоги щодо маркування кормів

Стаття 59

Сфера дії, використання торгових марок і опис товару

Ця Глава не стосується кормів для домашніх тварин і кормів для пушних звірів або кормів для водних тварин.

Торгові марки і опис товару з вказівкою, зазначеною у Статті 23(1) Постанови (ЄС) №834/2007, можуть використовуватися лише якщо не менше 95% сухої речовини продукту складається з кормового матеріалу органічного виробництва.

Стаття 60

Вказівки на готових кормах

1. Без шкоди Статті 61 і другому абзацу Статті 59 цієї Постанови, терміни, зазначені у Статті 23(1) Постанови (ЄС) №834/2007, можуть використовуватися для маркування готових кормів за умови, що:

(а) готовий корм відповідає положенням Постанови (ЄС) №834/2007 і, зокрема, Статті 14 (1)(d)(iv) та (v) і Статті 18 зазначеної Постанови;

(б) готовий корм відповідає положенням даної Постанови і, зокрема, Статтям 22 і 26 цієї Постанови;

(в) не менше ніж 95% сухої речовини продукту є органічними;

2. За умови виконання вимог, зазначених у пунктах (а) і (б) параграфу 1, дозволяється наступне формулювання, якщо продукти складають непостійну частку кормових матеріалів органічного походження і/або кормових матеріалів з продуктів, і/або не органічних матеріалів, отриманих у перехідний період:

“може використовуватися в органічному виробництві у відповідності з Постановами (ЄС) №834/2007 і (ЄС) №889/2008”.

Стаття 61

Умови застосування вказівок на готових кормах

1. Вказівка, зазначена у Статті 60, повинна:

(а) розміщатися окремо від повідомлення, зазначеного у Статті 5 Директиви Ради 79/373/ЕЕС або у Статті 5(1) Директиви Ради 96/25/ЕС ;

(б) бути представленою в кольорі, форматі або комплекті шрифтів, який не притягує до неї більше уваги, ніж до опису або назви кормів для тварин, як зазначено, відповідно, у Статті 5(1)(а) Директиви 79/373/ЕЕС або у Статті 5(1)(b) Директиви 96/25/ЕС;

(в) супроводжуватися зазначенням у тому ж полі зору ваги сухої речовини, яка стосується:

(і) відсотку кормового матеріалу (кормових матеріалів) органічного походження;

(іі) відсотку кормового матеріалу (кормових матеріалів) з продуктів, отриманих у перехідний період;

(ііі) відсотку кормового матеріалу (кормових матеріалів), не охоплених підпунктами (і) та (іі);

(іv) загального відсотку кормів сільськогосподарського походження;

(г) супроводжуватися переліком назв органічних кормових матеріалів;

(ґ) супроводжуватися переліком назв кормових матеріалів, отриманих у перехідний період.

2. Вказівка, зазначена у Статті 60, може також супроводжуватися посиланням на вимогу використання кормів згідно зі Статтями 21 і 22.

ГЛАВА 3

Інші специфічні вимоги до маркування

Стаття 62

Продукти рослинного походження, отримані в перехідний період

Продукти рослинного походження, отримані в перехідний період, можуть мати вказівку “продукт в процесі переходу до органічного виробництва” за умови, що:

(а) перехідний період до збору врожаю складав щонайменше 12 місяців;

(б) вказівка зображена в кольорі, форматі або комплекті шрифтів, який не є більш помітним, ніж опис продукту, і уся вказівка набрана літерами одного розміру;

(в) продукт містить лише один інгредієнт сільськогосподарського походження;

(г) вказівка пов’язана з кодом органу контролю або контролюючої інстанції, як зазначено у Статті 27(10) Постанови №834/2007.

РОЗДІЛ IV

КОНТРОЛЬ

ГЛАВА 1

Мінімальні вимоги щодо контролю

Стаття 63

Заходи контролю і зобов’язання оператора

1. При першому застосуванні заходів контролю оператор складає і в подальшому веде:

(а) повний опис підприємства і/або споруд з прилеглою територією, і/або діяльності;

(б) перелік усіх необхідних практичних заходів на рівні господарства і/або діяльності, скерованої на виконання правил органічного виробництва;

(в) перелік необхідних застережних заходів задля зменшення ризику забруднення продуктами або речовинами, забороненими для використання в органічному виробництві, та перелік необхідних заходів з очищення, які мають застосовуватися у складських приміщеннях і уздовж усього виробничого ланцюга оператора.

У відповідних випадках опис і перелік заходів, зазначені у першому абзаці, можуть бути частиною системи управління якістю, встановленої оператором.

2. Опис і перелік заходів згідно з параграфом 1 зазначаються у декларації, підписаній відповідальним оператором. Додатково ця декларація має містити зобов’язання оператора:

(а) вести діяльність у відповідності до правил органічного виробництва;

(б) у випадку порушення або невиконання правил погоджуватися з примусовим виконанням правил органічного виробництва;

(в) зобов’язатися інформувати в письмовій формі усіх покупців продукту задля забезпечення зняття з такої продукції посилань на метод органічного виробництва;

Декларація, згадана у першому абзаці, засвідчується органом контролю або контролюючою інстанцією, яка видає звіт, у якому встановлюються можливі недоліки і невідповідність правилам органічного виробництва. Оператор стверджує цей звіт своїм підписом і вживає необхідних заходів для усунення недоліків.

3. Для застосування Статті 28(1) Постанови (ЄС) №834/2007 оператор повідомляє уповноваженому органу влади таку інформацію:

(а) Найменування і адресу оператора;

(б) Місцезнаходження приміщень, у яких проводиться діяльність, і, у відповідних випадках, земельних ділянок (дані з земельного кадастру);

(в) Характер операцій і тип продуктів;

(г) Зобов’язання оператора вести діяльність у відповідності з положеннями Постанови (ЄС) №834/2007 і даної Постанови;

(ґ) Для сільськогосподарських угідь – дату припинення застосування виробником на відповідних земельних ділянках продуктів, не дозволених для органічного виробництва;

(д) Найменування затвердженого органу, якому оператор довірив контроль свого підприємства, якщо країна-учасниця впровадила систему контролю шляхом затвердження таких органів.

Стаття 64

Зміни у заходах контролю

Відповідальний оператор у належний термін повідомляє контролюючу інстанцію або орган контролю про будь-які зміни у описі або у заходах, зазначених у Статті 63, та у попередніх заходах контролю, зазначених у Статтях 70, 74, 80, 82, 86 і 88.

Стаття 65

Контрольні відвідання

1. Контролююча інстанція або орган контролю мають відвідувати кожного оператора щонайменше один раз на рік.

2. Контролююча інстанція або орган контролю можуть брати зразки для перевірки на предмет вмісту продуктів, не дозволених до використання в органічному виробництві або для перевірки методів виробництва на предмет їх відповідності правилам органічного виробництва. Можна також брати зразки і проводити аналіз на предмет виявлення можливого забруднення продуктами, не дозволеними в органічному виробництві. Проте такий аналіз має проводитися у разі підозри щодо використання продуктів, не дозволених в органічному виробництві.

3. Після кожного відвідання складається звіт про перевірку, який підписується оператором підрозділу або його представником.

4. Крім того, контролююча інстанція або орган контролю здійснюють нерегулярні контрольні відвідання без попередження на основі загальної оцінки ризику недотримання правил органічного виробництва, беручи до уваги щонайменше результати попередніх перевірок, кількість відповідних продуктів і ризик обміну продуктів.

Стаття 66

Облікова документація

1. Складські та фінансові документи мають зберігатися у підрозділі або у підприємстві та давати оператору можливість встановити, а контролюючій інстанції або органу контролю – перевірити:

(а) постачальника і, у відповідних випадках, продавця або експортера продуктів;

(б) тип і кількість органічних продуктів, поставлених у підрозділ, і, у відповідних випадках, також тип і кількість усіх придбаних матеріалів, використання таких матеріалів а також, у відповідних випадках, склад кормових сумішей;

(в) тип і кількість органічних продуктів на складах підприємства;

(г) тип, кількість і постачальників та, відповідно, покупців, які не є кінцевими споживачами будь-яких продуктів, які залишили підрозділ або підприємство першого вантажоотримувача або складські приміщення;

(ґ) стосовно операторів, які не зберігають такі органічні продукти на складі або не працюють з ними фізично – тип і кількість придбаних і проданих органічних продуктів, а також постачальників і, у відповідних випадках, продавців або експортерів, а також покупців і, у відповідних випадках, вантажоотримувачів.

2. Облікова документація також має включати в себе результати перевірки при прийманні органічних продуктів і будь-яку іншу інформацію, необхідну органу контролю або контролюючій інстанції для належного контролю. Дані облікової документації мають підтверджуватися відповідними документами. В обліковій документації має відображатися баланс між затраченими ресурсами і випущеною продукцією.

3. Якщо оператор керує кількома виробничими підрозділами в одній області, підрозділи з випуску не органічних продуктів разом зі складськими приміщеннями також мають задовольняти мінімальним вимогам щодо контролю.

Стаття 67

Доступ до об’єктів

1. Оператор повинен:

(а) забезпечувати органу контролю або контролюючій інстанції для проведення перевірки доступ до всіх частин підрозділу і всіх приміщень, а також до облікової документації та відповідних підтверджувальних документів;

(б) забезпечувати контролюючу інстанцію або орган контролю будь-якою відповідною інформацією, яка може бути необхідною для контролю;

(в) на прохання контролюючої інстанції або органу контролю надавати результати власних програм контролю якості.

2. Додатково до вимог, зазначених у параграфі 1, імпортери і перші вантажоотримувачі подають інформацію стосовно імпортованих партій товару згідно зі Статтею 84.

Стаття 68

Підтверджуючі документи

З метою застосування Статті 29(1) Постанови (ЄС) №834/2007 контролюючі інстанції та органи контролю використовують зразок підтверджуючого документу, наведений у Додатку ХІІ до цієї Постанови.

Стаття 69

Декларація продавця

З метою застосування Статті 9(3) Постанови (ЄС) №834/2007 Додаток ХІІІ до даної Постанови можна брати за зразок декларації продавця про те, що продукти, які постачаються, не вироблені генетично модифікованими організмами (ГМО) і не є похідними ГМО.

ГЛАВА 2

Специфічні вимоги щодо контролю вирощених і зібраних рослин і рослинницької продукції

Стаття 70

Організація контролю

1. Повний опис виробничого підрозділу, як зазначено у Статті 63(1)(а), має відповідати наступним вимогам:

(а) такий опис необхідно складати навіть якщо оператор у своїй діяльності обмежується збиранням продуктів дикої природи;

(б) у ньому мають бути вказані складські та виробничі приміщення і земельні ділянки, і/або зони збирання, та, у відповідних випадках, приміщення, у яких проводиться переробка і/або пакування; а також

(в) у ньому має бути зазначена дата останнього застосування в зонах збирання продуктів дикої природи і/або на відповідних земельних ділянках речовин, використання яких є несумісним з правилами органічного виробництва.

2. Стосовно збирання продуктів дикої природи, практичні заходи, зазначені у Статті 63(1)(б), повинні містити будь-які наявні у оператора гарантії третіх сторін, які підтверджують виконання умов Статті 12(2) Постанови (ЄС) №834/2007.

Стаття 71

Повідомлення

Оператор повинен щорічно, до дати, вказаної контролюючою інстанцією або органом контролю, повідомляти контролюючій інстанції або органу контролю свій план виробництва рослинницької продукції з поділом по земельним ділянкам.

Стаття 72

Документування виробництва рослинницької продукції

Документування виробництва рослинницької продукції ведеться у формі журналу, який слід у будь-який час надавати контролюючим інстанціям або органам контролю на території підприємства. Додатково до Статті 71 у такому журналі слід записувати щонайменше наступну інформацію:

(а) стосовно використання добрива: дату внесення, тип і кількість добрива, відповідні ділянки;

(б) стосовно засобів захисту рослин: причину і дату обробки, тип продукту, метод обробки;

(в) стосовно придбання вхідних продуктів: дату, тип і кількість придбаного продукту;

(г) стосовно врожаю: дату, тип і кількість органічних культур або культур, які знаходяться на етапі переходу до органічного виробництва.

Стаття 73

Кілька виробничих підрозділів, якими керує один оператор

Якщо оператор керує кількома виробничими підрозділами в одній області, підрозділи, на яких виробляється не органічна продукція, та складські потужності для вхідних продуктів мають також відповідати загальним і специфічним вимогам щодо контролю, зазначеним у Главі 1 і даній Главі цього Розділу.

ГЛАВА 3

Вимоги щодо контролю тварин і продуктів тваринництва, вироблених у тваринницькому господарстві

Стаття 74

Організація контролю

1. При першому застосуванні системи контролю виробництва тваринницької продукції повний опис виробничого підрозділу, зазначений у Статті 63(1)(а), повинен містити:

(а) повний опис приміщень для утримання худоби, пасовищ, відкритих майданчиків і т. ін., та, у відповідних випадках, приміщень для складування, пакування і переробки тварин, продукції тваринництва, сировини і вхідних продуктів;

(б) повний опис споруд для нагромадження екскрементів тварин.

2. Практичні заходи, зазначені у Статті 63(1)(б), мають містити:

(а) план розкидання гною, узгоджений з органом контролю або контролюючою інстанцією, і повний опис площ, виділених під вирощування рослин.

(б) у відповідних випадках стосовно розкидання гною – письмові договори з іншими господарствами, як зазначено у Статті 3(3), у відповідності з правилами органічного виробництва;

(в) план управління органічним тваринницьким виробничим підрозділом.

Стаття 75

Ідентифікація тварин

Необхідно забезпечити постійну ідентифікацію тварин з застосуванням до кожного виду відповідних методів ідентифікації – індивідуальної для великих ссавців, індивідуальної або по зграї, гурту і т. ін. – для птиці і дрібних ссавців.

Стаття 76

Книга обліку тварин

Книга обліку тварин ведеться у формі журналу, який слід у будь-який час надавати контролюючим інстанціям або органам контролю на території підприємства. У такому журналі має міститися повний опис системи управління гуртом або зграєю, який складається щонайменше з наступної інформації:

(а) стосовно тварин, які прибули в господарство: походження і дата прибуття, перехідний період, ідентифікаційна мітка і ветеринарні дані;

(б) стосовно тварин, які вибули з господарства: вік, кількість голів, ідентифікаційна мітка, призначення та, у випадку забою, вага;

(в) інформація про будь-яких втрачених тварин і причини втрати;

(г) стосовно кормів: тип, у тому числі добавки до кормів, співвідношення різних інгредієнтів раціону і періоди доступу до зон вільного вигулу, періоди переходу з зимових пасовищ на літні, до яких застосовуються певні обмеження;

(ґ) стосовно профілактики і лікування хвороб та ветеринарного догляду: дата лікування, діагноз, дозування; тип застосованого продукту, діючі речовини, метод лікування і рекомендації ветеринара щодо ветеринарного догляду, в тому числі причини і періоди відвикання, перш ніж продукти тваринництва можуть реалізовуватися як органічні.

Стаття 77

Заходи контролю стосовно ветеринарних лікарських препаратів для тварин

У випадку застосування ветеринарних лікарських препаратів контролюючій інстанції або органу контролю необхідно передати інформацію у відповідності до Статті 76(г) перед реалізацією тварин або продуктів тваринництва як органічних. Необхідна чітка ідентифікація тварин, до яких було застосоване лікування: індивідуальна для великих тварин, індивідуальна або по зграї, гурту, вулику – для птахів, дрібних тварин і бджіл.

Стаття 78

Специфічні заходи контролю у бджільництві

1. Бджоляр надає контролюючій інстанції або органу контролю карту відповідного масштабу з переліком місць розташування вуликів. За відсутності зон, визначених у відповідності до Статті 13(2), бджоляр надає контролюючій інстанції або органу контролю відповідну документацію і свідчення про те, що зони, до яких мають доступ його бджолині сім’ї, відповідають вимогам даної Постанови, у тому числі, у разі необхідності, надавати відповідні результати аналізів.

2. До журналу пасіки вноситься наступна інформація стосовно підгодовування: тип продукту, дати, кількість та вулики, у яких застосовувався цей продукт.

3. У випадку необхідності застосування ветеринарного лікарського препарату слід чітко зазначити тип продукту, в тому числі активну діючу речовину, а також діагноз, дозування, метод введення препарату, тривалість лікування і необхідний період відвикання, та передати цю інформацію органу контролю або контролюючій інстанції до реалізації продуктів як органічних.

4. Зона розташування пасіки реєструється, а вулики ідентифікуються. Орган контролю або контролюючу інстанцію слід в узгоджений термін інформувати про переміщення пасік.

5. Необхідно приділяти особливу увагу забезпеченню належної заготівлі, переробки і зберігання продуктів бджільництва. Усі заходи на виконання цих вимог мають документуватися.

6. Інформація про виймання рамок і відкачування меду заноситься до журналу пасіки.

Стаття 79

Кілька виробничих підрозділів, якими керує один оператор

Якщо оператор керує кількома виробничими підрозділами, як зазначено у Статтях 17(1), 40 і 41, підрозділи, на яких виробляються не органічні тварини або тваринницька продукція, мають також бути підпорядковані системі контролю, як зазначено у Главі 1 і даній Главі цього Розділу.

ГЛАВА 4

Вимоги щодо контролю підприємств з підготовки продукції рослинництва і тваринництва та харчових продуктів, які складаються з рослинницької і тваринницької продукції

Стаття 80

Організація контролю

Якщо виробничий підрозділ за власний рахунок або за рахунок треьої сторони займається підготовкою, у тому числі, зокрема, підрозділи, які займаються пакуванням і/або перепакуванням таких продуктів, або підрозділи, які займаються маркуванням і/або зміною маркування таких продуктів, повний опис підрозділу, як зазначено у Статті 63(1)(а), має містити інформацію про потужності, на яких відбувається приймання, переробка, пакування, маркування і зберігання сільськогосподарської продукції до і після відповідних операцій, а також порядок транспортування продуктів.

ГЛАВА 5

Вимоги щодо контролю імпорту рослин, продуктів рослинництва, тварин, продуктів тваринництва і харчових продуктів, які містять продукти рослинництва і/або тваринництва, кормів для тварин, комбікормів і кормових матеріалів з третіх країн

Стаття 81

Сфера дії

Ця Глава стосується будь-якого оператора, який займається імпортом і/або прийманням органічної продукції в якості імпортера і/або першого вантажоотримувача за власний рахунок або за рахунок іншого оператора.

Стаття 82

Організація контролю

1. Стосовно імпортера, повний опис виробничого підрозділу, як зазначено у Статті 63(1)(а), має включати інформацію про належні імпортеру об’єкти і його діяльність з імпорту, з вказівкою точок ввозу продуктів на територію Співдружності, а також про будь-які інші об’єкти, які імпортер планує використовувати для зберігання імпортованої продукції до її постачання першому вантажоотримувачу.

Додатково, декларація, зазначена у Статті 63(2), має містити зобов’язання імпортера забезпечити включення до системи контролю будь-яких складських потужностей, які імпортер використовуватиме для зберігання продуктів, і відповідні перевірки мають здійснюватися органом контролю або контролюючою інстанцією, або, якщо такі складські потужності розташовані в іншій країні-учасниці або в іншому регіоні – органом контролю або контролюючою інстанцією, належним чином затвердженою у такій країні-учасниці або регіоні.

2. Стосовно першого вантажоотримувача, поний опис підрозділу, як зазначено у Статті 63(1)(а), має містити інформацію про об’єкти, які використовуються для приймання і зберігання продуктів.

3. Якщо імпортер і перший вантажоотримувач є однією юридичною особою і здійснює діяльність в одному підрозділі, звіти, зазначені у другому абзаці Статті 63(2), можуть бути оформлені як один звіт.

Стаття 83

Документація

Імпортер і перший вантажоотримувач окремо ведуть складську і фінансову документацію, за винятком випадків здійснення такої діяльності в межах одного підрозділу.

На прохання контролюючої інстанції або органу контролю надається будь-яка інформація про домовленості стосовно транспортування від експортера у третій країні до першого вантажоотримувача та з об’єктів або складських потужностей першого вантажоотримувача в межах Співдружності.

Стаття 84

Інформація щодо імпортованих партій товару

Імпортер у належний термін інформує орган контролю або контролюючу інстанцію про кожну партію товару, яку він планує ввезти до Співдружності, надаючи наступну інформацію:

(а) найменування і адресу першого вантажоотримувача;

(б) будь-яку прийнятну інформацію на прохання органу контролю або контролюючої інстанції,

(і) стосовно продуктів, імпортованих у відповідності до Статті 32 Постанови (ЄС) №834/2007 – сертифікати, зазначені у згаданій Статті;

(іі) стосовно продуктів, імпортованих у відповідності до Статті 33 Постанови (ЄС) №834/2007 – копію сертифікату перевірки, зазначеного у згаданій Статті.

На прохання органу контролю або контролюючої інстанції імпортера останній надішле інформацію, згадану у першому абзаці, органу контролю або контролюючій інстанції першого вантажоотримувача.

Стаття 85

Контрольні відвідання

Контролююча інстанція або орган контролю перевіряють документацію, зазначену в Статті 83 цієї Постанови, і сертифікат, зазначений у Статті 33(1)(d) Постанови (ЄС) №834/2007, або підтверджуючі документи, зазначені у Статті 32(1)(с) останньої Постанови.

Якщо імпортер здійснює імпорт через інші підрозділи або об’єкти, на відповідне прохання він надає звіти, зазначені у другому абзаці Статті 63(2) цієї Постанови щодо кожного з таких об’єктів.

ГЛАВА 6

Вимоги щодо контролю підрозділів, які займаються виробництвом, підготовкою або імпортом органічних продуктів, та які фактично, повністю або частково передали відповідну діяльність третім сторонам

Стаття 86

Організація контролю

Стосовно операцій, переданих по договору третім сторонам, повний опис підрозділу, зазначений у Статті 63(1)(а), має включати:

(а) перелік субпідрядників з описом їх діяльності і зазначенням відповідних органів контролю або контролюючих інстанцій;

(б) письмову згоду субпідрядників щодо введення їх господарства до системи контролю згідно з Розділом V Постанови (ЄС) №834/2007;

(в) зазначення усіх практичних заходів, у тому числі відповідної системи ведедення документації, які мають застосовуватися на рівні підрозділу для забезпечення можливості простежити рух продукції, яку реалізовує оператор, відповідно, до її постачальників, продавців, вантажоотримувачів і покупців.

ГЛАВА 7

Вимоги щодо контролю виробничих підрозділів, які займаються підготовкою кормів

Стаття 87

Сфера дії

Ця Глава стосується будь-якого виробничого підрозділу, який займається підготовкою продуктів, зазначених у Статті 1(2)(с) Постанови (ЄС) №834/2007 самостійно або від імені третьої сторони.

Стаття 88

Організація контролю

1. У повному описі підрозділу, зазначеному у Статті 63(1)(а), слід вказати:

(а) потужності, які використовуються для приймання, підготовки і зберігання продуктів, призначених для годівлі тварин до і після відповідних операцій;

(б) потужності, які використовуються для зберігання інших продуктів, що застосовуються для підготовки кормів;

(в) потужності, які використовуються для зберігання продуктів для очищення і дезінфекції;

(г) у разі необхідності – опис складних кормів, які оператор збирається виробляти, у відповідності до Статті 5(1)(а) Директиви 79/373/ЕЕС, та вид або клас тварин, для яких призначені складні корми;

(ґ) у разі необхідності – назву кормових матеріалів, підготовкою яких оператор має намір займатися.

2. До переліку заходів, яких мають вживати оператори згідно зі Статтею 63(1)(б) для забезпечення виконання правил органічного виробництва, повинні входити заходи, зазначені у Статті 26.

3. Контролююча інстанція або орган контролю застосовують ці заходи для загальної оцінки ризиків по кожному підрозділу з підготовки кормів і для складання плану контролю. У цьому плані контролю має бути зазначена мінімальна кількість випадкових зразків залежно від потенційних ризиків.

Стаття 89

Облікова документація

З метою належного контролю операцій, облікова документація, зазначена у Статті 66, має містити інформацію про походження, природу і кількість кормових матеріалів, добавок, обсягів продажу і готових продуктів.

Стаття 90

Контрольні відвідання

Контрольні відвідання, зазначені у Статті 65, — це повне фізичне відвідання усіх об’єктів. Крім цього, контролююча інстанція або орган контролю здійснюють цільові візити на основі загальної оцінки потенційних ризиків невиконання правил органічного виробництва.

Орган контролю або контролююча інстанція мають приділяти особливу увагу визначеним для кожного оператора критичним контрольним точкам з метою встановлення правильності проведення нагляду і перевірок.

Усі об’єкти, які використовуються оператором для ведення своєї діяльності, можуть перевірятися з частотою, виправданою присутніми ризиками.

ГЛАВА 8

Порушення і обмін інформацією

Стаття 91

Заходи у випадку підозри щодо порушень і невиконання правил

1. Якщо оператор вважає або підозрює, що продукт, який він виготовив, підготував, імпортував або отримав від іншого оператора, не відповідає правилам органічного виробництва, він повинен розпочати дії, спрямовані на видалення з цього продукту будь-якого посилання на метод органічного виробництва, або на відокремлення та ідентифікацію продукту. Він може пустити такий продукт в переробку, на пакування або випустити на ринок лише після усунення цього сумніву, за винятком випадків коли продукт реалізовується без вказівок стосовно методу органічного виробництва. У разі таких сумнівів оператор має негайно повідомити орган контролю або контролюючу інстанцію. Контролююча інстанція або орган контролю може висунути вимогу щодо недопущення реалізації продукту з посиланням на метод органічного виробництва до того моменту, поки вони не будуть переконані інформацією, отриманою від оператора або з інших джерел, що сумнів усунено.

2. Якщо контролююча інстанція або орган контролю має обґрунтовану підозру, що оператор збирається реалізовувати продукт, який не відповідає правилам органічного виробництва, але має посилання на метод органічного виробництва, ця контролююча інстанція або орган контролю може поставити оператору вимогу тимчасово не реалізовувати відповідний продукт з таким посиланням протягом часу, визначеного контролюючою інстанцією або органом контролю. Перш ніж прийняти таке рішення, контролююча інстанція або орган контролю мають дати оператору можливість надати роз’яснення. Таке рішення має супроводжуватися зобов’язанням видалити з відповідного продукту будь-яке посилання на метод органічного виробництва, якщо контролююча інстанція або орган контролю впевнені, що продукт не задовольняє вимогам органічного виробництва.

Проте якщо підозра не підтверджена у визначений проміжок часу, рішення, зазначене у першому абзаці, анулюється не пізніше закінчення визначеного проміжку часу. Оператор зобов’язаний у повній мірі співпрацювати з органом контролю або контролюючою інстанцією для усунення сумніву.

3. Країни-учасниці мають вживати необхідних заходів та застосовувати санкції для запобігання незаконному використанню вказівок, зазначених у Розділі IV Постанови (ЄС) №834/2007, а також Розділі ІІІ і/або Додатку XI даної Постанови.

Стаття 92

Обмін інформацією

1. Якщо оператора і його субпідрядників перевіряють інші контролюючі інстанції або органи контролю, до декларації, зазначеної у Статті 63(2), включається згода оператора від свого імені та від імені його субпідрядників на обмін інших органів контролю і контролюючих інстанцій інформацією стосовно проконтрольованих ними операцій, та вказується спосіб здійснення такого обміну інформацією.

2. У випадку виявлення країною-учасницею порушень щодо застосування даної Постанови у продукті, ввезеному з іншої країни-учасниці, який має маркування, зазначене у Розділі IV Постанови (ЄС) №834/2007, а також Розділі ІІІ і/або Додатку ХІ до цієї Постанови, вона має передати інформацію про це Комісії та країні-учасниці, яка призначила орган контролю або контролюючу інстанцію.

РОЗДІЛ V

ПЕРЕДАЧА ІНФОРМАЦІЇ КОМІСІЇ, ПЕРЕХІДНІ ТА ЗАКЛЮЧНІ ПОЛОЖЕННЯ

ГЛАВА 1

Передача інформації Комісії

Стаття 93

Статистична інформація

1. Країни-учасниці до першого липня кожного року передають Комісії річну статистичну інформацію стосовно органічного виробництва, як зазначено у Статті 36 Постанови (ЄС) №834/2007, шляхом використання наданої Комісією комп’ютерної системи, яка забезпечує електронний обмін документами та інформацією.

2. Статистична інформація, зазначена у параграфі 1, має включати, зокрема, такі дані:

(а) кількість виробників, імпортерів і експортерів органічної продукції;

(б) виробництво органічної рослинницької продукції, земельні площі в процесі переходу до органічного виробництва та зайняті під органічне рослинництво;

(в) чисельність органічних тварин і органічних продуктів тваринництва;

(г) дані про органічне промислове виробництво по типу діяльності.

3. Для передачі статистичної інформації, зазначеної у параграфах 1 і 2, країни-учасниці використовують єдину точку входу, яку забезпечує Комісія (Євростат).

4. Положення стосовно параметрів статистичних даних і метаданих визначаються в контексті Статистичної програми Співдружності на основі зразків або анкет, які надаються через систему, згадану у параграфі 1.

Стаття 94

Інша інформація

1. Країни-учасниці надають Комісії наступну інформацію через комп’ютерну систему обміну документами та інформацією, введену в дію Комісією (Генеральний директорат з питань сільського господарства і розвитку села) для іншої інформації крім статистичної:

(а) до 1 січня 2009 р. – інформацію згідно зі Статтею 35(а) Постанови (ЄС) №834/2007, а надалі повідомляють про будь-які відповідні зміни;

(б) щорічно до 31 березня – інформацію, зазначену у Статті 35(b) Постанови (ЄС) №834/2007 стосовно контролюючих організацій та органів контролю, прийняту 31 січня попереднього року.

(в) щорічно до 1 липня – решту необхідної інформації у відповідності з даною Постановою.

2. Дані повідомляються, вводяться і оновлюються в системі, зазначеній у параграфі 1, під відповідальність уповноваженого органу влади, як зазначено у Статті 35 Постанови (ЄС) №834/2007, самим уповноваженим органом влади або органом, якому була передана ця функція.

3. Положення стосовно параметрів даних і метаданих визначаються на основі зразків або анкет, які надаються через систему, згадану у параграфі 1.

ГЛАВА 2

Перехідні та заключні положення

Стаття 95

Заходи на перехідний період

1. На перехідний період, який спливає 31 грудня 2010 р., худобу дозволяється прив’язувати в спорудах, які були зведені до 24 серпня 2000 р., за умови забезпечення регулярного вигулу і вирощування з дотриманням вимог щодо умов належного утримання тварин, у тому числі за умови наявності зон із зручною підстилкою, а також за умови індивідуального догляду за кожною твариною, та за умови наявності дозволу від уповноваженого органу влади на застосування такого заходу. Уповноважений орган влади може продовжити надавати дозволи на застосування такого заходу на прохання окремих операторів на обмежений термін, який спливає до 31 грудня 2013 р., за додаткової умови здійснення контрольних відвідань, зазначених у Статті 65(1), щонайменше двічі на рік.

2. На перехідний період, який спливає 31 грудня 2010 р., уповноважений орган влади може дозволяти винятки стосовно умов утримання і щільності посадки для тваринницьких господарств на основі часткового відхилення, як зазначено у частині В, параграф 8.5.1 Додатку 1 до Постанови (ЄЕС) №2092/91. Оператори, на користь яких надається така відстрочка, мають представити контролюючій інстанції або органу контролю план з описом заходів, мета яких – забезпечити виконання правил органічного виробництва до кінця перехідного періоду. Уповноважений орган влади може продовжувати надавати відповідні дозволи на прохання окремих операторів на обмежений термін, який спливає до 31 грудня 2013 року, за додаткової умови здійснення контрольних відвідань, зазначених у Статті 65(1), щонайменше двічі на рік.

3. На перехідний період, який спливає 31 грудня 2010 р., заключна фаза відгодівлі овець і свиней для виробництва м’яса, як зазначено у пункті 8.3.4. Додатку LB Постанови (ЄЕС) №2092/91, може проходити у приміщенні за умови здійснення контрольних відвідань, зазначених у Статті 65(1), щонайменше двічі на рік.

4. Кастрація поросят може проводитися без застосування анестезії і/або анальгезії протягом перехідного періоду, який спливає 31 грудня 2011 р.

5. До прийняття детальних правил переробки кормів для домашніх тварин діють національні правила, або, за їх відсутності, приватні стандарти, прийняті країнами-учасницями.

6. Для цілей Статті 12(1)(j) Постанови (ЄС) №834/2007 та до включення специфічних речовин у відповідності до Статті 16(f) зазначеної Постанови дозволяється використовувати лише продукти, дозвіл на використання яких надано уповноваженими органами влади.

7. Дозволи на використання не органічних інгредієнтів сільськогосподарського походження, надані країнами-учасницями у відповідності до Постанови (ЄЕС) №207/93, можуть вважатися наданими у відповідності до даної Постанови. Проте термін дії дозволів, наданих у відповідності до Статті 3(6) зазначеної першою Постанови, спливає 31 грудня 2009 р.

8. У перехідний період, який спливає 1 липня 2010 р., оператори можуть продовжувати застосовувати при маркуванні положення Постанови (ЄЕС) №2092/91, а саме:

(і) систему розрахунку відсотку органічних інгредієнтів у харчових продуктах;

(іі) код і/або найменування органу контролю або контролюючої інстанції.

9. Реалізація запасів продуктів, вироблених, запакованих і маркованих до 1 січня 2009 р. у відповідності з Постановою (ЄЕС) №2092/91, може продовжуватися з посиланням на органічний метод виробництва до закінчення таких запасів.

10. Можна продовжувати використовувати пакувальний матеріал у відповідності з Постановою (ЄЕС) №2092/91 для продуктів, які реалізовуються з посиланням на органічне виробництво, до 1 січня 2012 р., якщо в іншому такі продукти відповідають вимогам Постанови (ЄС) №834/2007.

Стаття 96

Скасування

Постанови (ЄЕС) №207/93, (ЄС) №223/2003 і (ЄС)№1452/2003 скасовуються.

Посилання на скасовані Постанови і на Постанову (ЄЕС) №2092/91 вважаються посиланнями на цю Постанову і тлумачаться у відповідності з кореляційною таблицею, яка міститься у Додатку XIV.

Стаття 97

Вступ в силу і застосування

Ця Постанова вступає в силу на сьомий день після її публікації у Офіційному віснику Європейського Союзу.

Вона застосовується з 1 січня 2009 р.

Проте параграф 2(а) Статті 27 і Стаття 58 застосовуються з 2 липня 2010 р.

Ця Постанова є обов’язковою в цілому і безпосередньо застосовується у всіх країнах-учасницях.

Брюссель, 5 вересня 2008 р.

Від імені Комісії

Маріан Фішер Бойл

Член Комісії

Додатки

ЗАКОН УКРАЇНИ
Про органічне виробництво

Цей Закон визначає правові, економічні, соціальні та організаційні основи ведення органічного сільського господарства, вимоги щодо вирощування, виробництва, перероблення, сертифікації, етикетування, перевезення, зберігання та реалізації органічної продукції та сировини і спрямований на забезпечення раціонального використання ґрунтів, охорону здоров’я населення та довкілля.ЗАГАЛЬНІ ПОЛОЖЕННЯ

Стаття 1. Органічне виробництво та інші основні поняття і терміни

Органічне виробництво — виробництво за встановленими правилами, які дозволяють виготовляти натуральні продукти з оздоровчими властивостями; а також зберігати та відновлювати природні ресурси у процесі виробничої діяльності.

Застосовані в цьому Законі інші поняття та терміни вживаються в такому значенні:

* органічна продукція та сировина — вироблена у визначених зонах для ведення органічного сільськогосподарського виробництва натуральна продукція та сировина рослинного та тваринного походження, лісова, бджоло- і рибо- продукція, що вирощується, виробляється, переробляється, сертифікується, етикетується, зберігається та реалізується за правилами органічного виробництва, призначається для споживання у переробленому або не переробленому вигляді, має біологічно цінні якості та оздоровчі властивості;

* правила органічного виробництва — звід положень, які регламентують технологічні процеси виробництва органічної продукції та сировини рослинного або тваринного походження, встановлюють систему їх виробництва, переробки, сертифікації, етикетування, зберігання, реалізації та інспектування;

* зона органічного виробництва — визначене місце для ведення органічного сільськогосподарського виробництва, яке не зазнає впливу локальних техногенних емісій, ґрунти якого сертифіковані для органічного виробництва, і яка за всіма агроекологічними показниками придатна для створення сільськогосподарських підприємств з виробництва органічної продукції та сировини рослинного і тваринного походження;

* сертифікація земель (ґрунтів) для органічного виробництва — процедура, за допомогою якої орган із сертифікації засвідчує, що землі (ґрунти) даної земельної ділянки відносяться до екологічно чистих, на яких можливо вирощування органічної рослинницької продукції;

* сертифікація органічної продукції (сировини) — процедура, за допомогою якої орган із сертифікації документально засвідчує, що органічна продукція (сировина) відповідає вимогам до органічної продукції, встановленим у нормативних документах;

* сертифікація органічного виробництва — процедура, за допомогою якої орган із сертифікації документально засвідчує, що процес виробництва органічної продукції (сировини) відповідає вимогам до органічного сільськогосподарського виробництва, встановленим у нормативних документах;

* десертифікація — процедура, за допомогою якої орган із сертифікації документально засвідчує, що певна продукція (сировина) та/або процес виробництва певної продукції (сировини) не відповідає вимогам, встановленим у нормативних документах;

* еколого-токсикологічні показники — показники, що характеризують вміст залишкових кількостей пестицидів, важких металів та радіонуклідів у ґрунтах і тест-культурах;

* тест-культури — сільськогосподарські рослини, в яких визначається вміст токсичних речовин при обстеженні території для оцінки її придатності — щодо вирощування органічної продукції;

* генетично модифікований організм — організм, отриманий за допомогою технологій генної інженерії, що змінюють генетичний матеріал у спосіб та з метою, яка не може бути досягнута природним шляхом;

* генетично модифікований продукт — речовина, яка включає генетично модифіковані організми, їх частини чи речовини, що виділяють ці організми, або повністю складається з них;

* перехідний період — період, що починається з дати подання заяви на сертифікацію виробництва органічної продукції (сировини) і впродовж якого забезпечується перехід від традиційних методів ведення сільського господарства до правил органічного сільськогосподарського виробництва.

Стаття 2. Правове регулювання у сфері органічного виробництва

Правове регулювання у сфері органічного виробництва здійснюється відповідно до Конституції України, Земельного кодексу України, Закону України «Про безпечність та якість харчових продуктів». цього Закону, інших нормативно-правових актів, які приймаються відповідно до них.

ПОВНОВАЖЕННЯ ОРГАНІВ ДЕРЖАВНОЇ ВЛАДИ У СФЕРІ ОРГАНІЧНОГО ВИРОБНИЦТВА

Стаття 3. Державна політика у сфері органічного виробництва

Державна політика у сфері органічного виробництва спрямована на досягнення таких стратегічних цілей:

* забезпечення людині права на високоякісне харчування, яке сприяє створенню безпечних умов для її життя та нормального розвитку, поліпшенню демографічної ситуації в Україні, а також враховує особливості етнічної культури;

* створення умов для перетворення органічного сільськогосподарського виробництва на високоефективне, конкурентоспроможне на внутрішньому та зовнішньому ринках виробництво;

* визначення зон органічного виробництва, які за результатами сертифікації земель (ґрунтів) сільськогосподарського призначення, придатні для ведення органічного сільськогосподарського виробництва;

* впровадження сертифікації органічної продукції та сировини, процесу виробництва органічної продукції та сировини;

* впровадження економічного стимулювання органічного сільськогосподарського виробництва, а також інших заходів, спрямованих на здешевлення та підвищення якості органічних продуктів та сировини вітчизняного виробництва;

* здійснення державного нагляду та контролю під час вирощування, виробництва, перероблення, маркування, перевезення, зберігання та реалізації органічних продуктів та сировини;

* відшкодування збитків, заподіяних порушенням законодавства України про органічне виробництво.

Стаття 4. Органи, які здійснюють регулювання у сфері органічного виробництва

Регулювання у сфері органічного виробництва здійснюють:

* Кабінет Міністрів України;

* центральний орган виконавчої влади з питань аграрної політики;

* центральний орган виконавчої влади з питань технічного регулювання та споживчої політики.

Стаття 5. Повноваження органів, які здійснюють регулювання у сфері органічного виробництва

Кабінет Міністрів України забезпечує проведення державної політики у сфері органічного виробництва, координацію діяльності центральних та місцевих органів виконавчої влади у цій сфері.

Центральний орган виконавчої влади з питань аграрної політики встановлює правила органічного сільськогосподарського виробництва та забезпечує їх дотримання та виконання.

Центральний орган виконавчої влади з питань технічного регулювання та споживчої політики затверджує технічні регламенти у сфері органічного виробництва.

Стаття 6. Державний нагляд і контроль у сфері органічного виробництва

Державний нагляд і контроль у сфері органічного виробництва проводиться центральними органами виконавчої влади відповідно до їх компетенції.

Порядок здійснення державного нагляду і контролю та повноваження центральних органів виконавчої влади у сфері органічного виробництва визначаються законодавством.

ОРГАНІЧНЕ СІЛЬСЬКЕ ГОСПОДАРСТВО

Стаття 7. Основні принципи ведення органічного сільського господарства

Основними принципами ведення органічного сільського господарства є:

* забезпечення збереження та відтворення родючості ґрунтів методами, які оптимізують біологічну активність ґрунтів, забезпечують збалансоване постачання поживних речовин для рослин, зберігаючи земельні та інші природні ресурси, які використовуються при веденні органічного сільськогосподарського виробництва;

* ведення органічного сільськогосподарського виробництва у спеціально визначених зонах;

забезпечення сталості органічного сільськогосподарського виробництва шляхом повторного використання залишків рослин та відходів тваринництва, що має бути основним способом удобрення;

* підвищення самоконтролю природних процесів при боротьбі з бур’янами, шкідниками та хворобами через використання різноманітних взаємозалежних форм життя, а також селекції культур, сівозмін, регулювання зрошування, обробки ґрунту та культивації;

* відмова від використання генетично модифікованих організмів та продукції з них;

запобігання забрудненню довкілля;

* запобігання процесам утилізації пестицидів та агрохімікатів, отриманих шляхом хімічного синтезу;

* гарантоване забезпечення всім сільськогосподарським тваринам умов життя, що відповідним чином враховують основні аспекти їхнього природного поводження;

* підтримка оптимального використання та належної охорони водних ресурсів;

* розвиток цінних і сталих водних екосистем та всіх форм життя в них;

* підтримка і розширення біологічних циклів у системі ведення господарства і переробки, включаючи мікроорганізми, земну флору і фауну, рослини та тварини;

* збереження генетичного біорізноманіття виробничих систем та їхнього оточення, включаючи захист рослин, диких птахів і тварин;

* гармонійна рівновага між рослинним і тваринним виробництвом.

Стаття 8. Система вимог до ведення органічного землеробства

До основних вимог щодо ведення органічного землеробства належать:

* забезпечення належного використання та відтворення природних ресурсів;

* впровадження ґрунтоохоронних технологій вирощування сільськогосподарських культур, які запобігають виникненню у ґрунті ерозійних чи інших деградаційних процесів;

вироблення органічної продукції землеробства, яка має біологічно цінні якості та оздоровчі властивості;

* використання лише сертифікованого насіння та посадкового матеріалу;

* заборона використання генетично зміненого насіння, посадкового матеріалу та інших продуцентів генної інженерії;

* використання видів, і сортів рослин, адаптованих до ґрунтово-кліматичних; умов та стійких до шкідників і хвороб;

* заборона застосування синтетичних пестицидів, агрохімікатів та барвників;

* використання у якості добрив матеріалів мікробіологічного, рослинного чи тваринного походження, які при веденні органічного землеробства розщеплюються біологічно;

* впровадження системи внесення добрив, яка передбачає запобігання втратам поживних речовин і надходженню в ґрунт важких металів та інших речовин, що негативно впливають на ґрунтову біоту, а також використання мінеральних добрив лише у відповідності до спеціальних регламентів, які передбачають не заміну, а лише доповнення біогенних добрив;

* використання добрив з тваринними чи людськими екскрементами для вирощування сільськогосподарських рослин, які будуть споживатися людьми, лише за умови дотримання встановлених санітарних вимог;

* застосування для боротьби зі шкідниками, хворобами рослин та бур’янами пестицидів, отриманих у господарстві на основі місцевих рослин чи тварин, а також термічних і фізичних методів, а також механічного прибирання шкідників та ушкоджених частин рослин;

* збільшення популяції корисних комах, мікроорганізмів та природних паразитів як біологічного контролю шкідників та хвороб рослин;

* обмеження термічної стерилізації ґрунту, яка проводиться з метою боротьби з бур’янами і хворобами у разі, якщо це може знизити продуктивність сільськогосподарських культур і погіршити якість рослинницької продукції;

* створення необхідних умов для розмноження природних ворогів шкідників і хвороб сільськогосподарських рослин;

* застосування належним чином очищених сільськогосподарських знарядь.

Стаття 9. Система вимог до ведення органічного тваринництва

До основних вимог щодо ведення органічного тваринництва належать:

* вироблення органічної продукції тваринництва, яка має біологічно цінні якості та оздоровчі властивості;

* організація органічного тваринництва з урахуванням фізіологічних та поведінкових потреб, зокрема, забезпечення високоякісними органічними кормами, дотримання оптимальної кількості тварин на одиницю площі; застосування системи розведення тварин, яка враховує їх поведінкові потреби;

* впровадження практики утримання тварин, яка мінімізує стрес, сприяє їх здоров’ю та благополуччю, перешкоджає захворюванням та запобігає використанню хімічних алопатичних ветеринарних препаратів, таких як антибіотики;

* досягнення гарного стану здоров’я та благополуччя тварин, зростання їх продуктивності;

* утримання птахів, кроликів і свиней без кліток;

* заборона системи безземельного утримання тварин;

* стадні тварини не повинні міститися відокремлено;

* всі органічні тварини повинні бути народжені та вирощені в органічному господарстві;

* повне забезпечення органічними кормами раціону годівлі тварин;

* застосування штучного запліднення тварин;

* визначення головним критерієм при виборі методу лікування тварин забезпечення їх благополуччя;

* застосування методів традиційної ветеринарної медицини дозволено, якщо відсутні будь-які альтернативи.

Стаття 10. Перехідний період

Перехід від традиційних методів ведення землеробства до органічного сільськогосподарського виробництва забезпечується протягом 24 місяців з дати подання заяви на сертифікацію земель (ґрунтів) сільськогосподарського призначення виробництва органічної продукції (сировини).

Термін перехідного періоду від традиційних методів утримання тварин до органічних починається з дати подання заяви на сертифікацію виробництва органічної продукції (сировини) і триває 24 місяці до початку виробничого циклу.

Стаття 11. Пестициди і агрохімікати, які застосовуються у органічному сільськогосподарському виробництві

Перелік пестицидів і агрохімікатів, які застосовуються у органічному сільськогосподарському виробництві, визначається центральним органом виконавчої влади з питань аграрної політики.

Вимоги до пестицидів і агрохімікатів, які застосовуються у органічному сільськогосподарському виробництві, визначаються законодавством.

Стаття 12. Економічне стимулювання органічного сільськогосподарського виробництва

Держава здійснює економічне стимулювання виробників органічних . продуктів шляхом:

* компенсації фізичним і юридичним особам витрат на сертифікацію органічного виробництва;

* встановлення дотацій на виробництво органічних продуктів та сировини протягом перехідного періоду.

Порядок економічного стимулювання органічного сільськогосподарського виробництва встановлюється Кабінетом Міністрів України.

ВИРОБНИЦТВО ТА ОБІГ ОРГАНІЧНОЇ ПРОДУКЦІЇ ТА СИРОВИНИ

Стаття 13. Виробництво органічної продукції та сировини

Органічна продукція та сировини, що виробляються в Україні, повинні відповідати показникам якості та безпеки, які встановлені центральним органом виконавчої влади з питань охорони здоров’я.

Промислове виробництво органічної продукції проводиться виключно із сировини, вирощеної у спеціально визначених зонах для ведення органічного сільськогосподарського виробництва.

Виробництво органічної продукції та сировини здійснюється виключно підприємствами, що атестовані в установленому законодавством порядку та мають сертифікат на виробництво органічної продукції (сировини).

Стаття 14. Обіг органічної продукції та сировини

Обіг органічної продукції та сировини у місцях, що не відповідають встановленим санітарним нормам, забороняється.

Обіг органічної продукції (сировини) дозволяється лише за наявності сертифікату на органічну продукцію (сировину).

Забороняється обіг органічної продукції, якщо вона:

* не відповідає встановленим вимогам щодо якості та безпечності;

* вироблена із сировини, вирощеної за межами спеціально визначених зон для ведення органічного сільськогосподарського виробництва;

* вироблена на підприємстві, що не атестовано в установленому законодавством порядку та не мають сертифікату на виробництво органічної продукції (сировини);

* не супроводжується сертифікатом на органічну продукцію;

* неправильно етикетована;

* завезена на митну територію України з порушенням вимог законодавства;

* має вичерпаний термін придатності до споживання.

Продукція, що не відповідає встановленим законодавством вимогам щодо якості і безпечності, а також вимогам цього Закону підлягає вилученню з обігу в порядку, встановленому законодавством.

Стаття 15. Етикетування органічної продукції

Етикетування органічної продукції та використання відповідного символу здійснюється в порядку, встановленому законодавством.

Органічна продукція позначається написом «Органічний продукт» та відповідним символом, що засвідчує органічне походження цієї. продукції.

Використання напису «Органічний продукт» та відповідного символу можливо лише за умови сертифікації виробництва органічної продукції органом із сертифікації.

Імпортована органічна продукція, яка за законами країн доходження позначена термінами «органічний», «біодинамічний», «біологічний», «екологічний», словами із префіксом «БІО» тощо, має у перекладі на українську мову позначатися терміном «Органічний продукт».

Опис символів, якими позначається органічна продукція, їх використання та маркування органічної продукції штриховими кодами здійснюються в порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.

СТАНДАРТИ І НОРМАТИВИ В ОРГАНІЧНОМУ ВИРОБНИЦТВІ

Стаття 16. Стандартизація і нормування в органічному виробництві

Стандартизація і нормування в органічному виробництві полягає у забезпеченні населення біологічно повноцінними продуктами харчування шляхом визначення вимог до екологічного стану і родючості ґрунтів, на яких вирощується органічна продукція, технологій її одержання і допустимого антропогенного навантаження в зонах органічного виробництва.

До нормативних документів із стандартизації в органічному виробництві належать:

* терміни, поняття, положення;

* порядок визначення придатності земель для вирощування органічної продукції та сировини;

вимоги до застосування традиційних і нетрадиційних видів добрив;

* обмеження сільськогосподарської діяльності (обмеження — використання техніки, агротехнологій, пестицидів і агрохімікатів тощо) при органічному виробництві;

* умови утримання тварин;

* вимоги до раціону годівлі тварин;

* вимоги до лікування тварин;

* інші нормативні документи із стандартизації в органічному виробництві.

Нормативні документи із стандартизації в органічному виробництві розробляються, затверджуються, перевіряються і переглядаються в порядку, встановленому Законом України «Про стандартизацію».

Нормативні документи із стандартизації в органічному виробництві підлягають гармонізації з базисними стандартами Міжнародної федерації органічного сільського господарства (IFОАМ)Стаття 17. Сертифікація земель (ґрунтів) сільськогосподарського призначення для вирощування органічної продукції та сировини

Землі (ґрунти) сільськогосподарського призначення для ведення органічного сільського господарства підлягають обов’язковій сертифікації.

Сертифікація земель (ґрунтів) сільськогосподарського призначення здійснюється з метою отримання незалежної від зацікавлених сторін (суб’єктів господарювання) об’єктивної інформації щодо якості земельних ділянок, сприяння їх ефективному використанню, збереженню родючості ґрунтів, встановленню їх придатності для виробництва органічної продукції та сировини.

Сертифікація земельних ділянок проводиться з урахуванням еколого-токсикологічних показників агрохімічного паспорту земельної ділянки та результатів хімічного аналізу тест-рослин, які вирощуються на цих ґрунтах на час обстеження.

Загальне керівництво роботами із сертифікації земель (ґрунтів) сільськогосподарського призначення, їх організацію та координацію здійснюється спеціальною установою із сертифікації земель у порядку встановленому центральним органом виконавчої влади з питань аграрної політики.

До діяльності із сертифікації земель залучаються, за їх згодою, представники центральних органів виконавчої влади з питань аграрної політики, з питань охорони навколишнього природного середовища, з питань земельних ресурсів, з питань технічного регулювання та споживчої політики, а також Української академії аграрних наук.

Органи із сертифікації несуть відповідальність за роботи із сертифікації земель (ґрунтів) сільськогосподарського призначення згідно з чинним законодавством.

Стаття 18. Сертифікація виробництва органічної продукції та сировини

Органічна продукція та сировина, а також їх виробництво підлягають обов’язковій сертифікації.

Сертифікація органічної продукції та сировини, а також органічного виробництва здійснюються органом із сертифікації у порядку встановленому центральним органом виконавчої влади з питань аграрної політики.

В процесі сертифікації встановлюється відповідність вимогам до органічної продукції, сировини та органічного виробництва, встановленим у нормативних документах.

Після проведення сертифікації органічної продукції та сировини, а також органічного виробництва видається сертифікат встановленого зразка, а продукція отримує право маркуватися як органічний продукт.

У разі встановлення невідповідності певної продукції (сировини) та/або процесу виробництва певної продукції (сировини) вимогам, встановленим у нормативних документах орган із сертифікації проводиться їх десертифікація.

НАУКОВЕ, ІНФОРМАЦІЙНЕ ТА ФІНАНСОВЕ ЗАБЕЗПЕЧЕННЯ ВИРОБНИЦТВА ОРГАНІЧНОЇ ПРОДУКЦІЇ ТА СИРОВИНИ

Стаття 19. Наукове забезпечення органічного сільськогосподарського виробництва

Наукове забезпечення органічного сільськогосподарського виробництва здійснюють Українська академія аграрних наук, мережа науково-дослідних установ і навчальних закладів у порядку, встановленому законодавством.

Стаття 20. Інформаційне забезпечення виробництва органічної продукції та сировини

Інформаційне забезпечення виробництва органічної продукції та сировини здійснюється центральним органом виконавчої влади з питань аграрної політики.

Стаття 21. Фінансове забезпечення виробництва органічної продукції та сировини

Підтримка виробництва органічної продукції та сировини здійснюється за рахунок коштів Державного бюджету, місцевих бюджетів та інших джерел, не заборонених законом.

МІЖНАРОДНЕ СПІВРОБІТНИЦТВО У СФЕРІ ВИРОБНИЦТВА ОРГАНІЧНОЇ ПРОДУКЦІЇ ТА СИРОВИНИ

Стаття 22. Міжнародне співробітництво у сфері виробництва органічної продукції та сировини

Міжнародне співробітництво у сфері виробництва органічної продукції та сировини здійснюється шляхом:

* участі в роботі відповідних міжнародних організацій;

* укладання міжнародних договорів, включаючи двосторонні угоди про взаємне визнання правил та заходів у сфері виробництва органічної продукції та сировини, а також з розробки нових видів органічної продукції та перспективних технологій їх виробництва;

* гармонізації нормативних документів, норм і правил з міжнародними стандартами, нормами і правилами, ветеринарно-санітарними вимогами, які визначають або розширюють вимоги до органічної продукції та сировини, а також з інструкціями та рекомендаціями щодо харчових продуктів та з процедурами оцінки відповідності;

* обміну інформацією у сфері виробництва органічної продукції та сировини.

Стаття 23. Міжнародні договори України

Якщо чинним міжнародним договором України, згода на обов’язковість якого надана Верховною Радою України, встановлено інші правила, ніж ті, що передбачені цим Законом, то застосовуються правила міжнародного договору.

ВІДПОВІДАЛЬНІСТЬ

Стаття 24. Відповідальність за порушення вимог цього Закону

За порушення вимог цього Закону винні особи несуть цивільно-правову, адміністративну та кримінальну відповідальність, передбачену законом.

ПРИКІНЦЕВІ ПОЛОЖЕННЯ

1. Цей Закон набирає чинності з початку наступного бюджетного року.

2. Кабінету Міністрів України протягом шести місяців з дня набрання чинності цим Законом:

* привести свої нормативно-правові акти у відповідність із цим Законом;

* забезпечити перегляд і скасування міністерствами та іншими центральними органами виконавчої влади їх нормативно-правових актів, що суперечать цьому Закону;

* забезпечити прийняття нормативно-правових актів, передбачених цим Законом.

]]> http://organic-food.com.ua/133/feed/ 0 http://organic-food.com.ua/organicheskoe-zakonodatelstvo-rossijskoj-federacii/ http://organic-food.com.ua/organicheskoe-zakonodatelstvo-rossijskoj-federacii/#comments Wed, 03 Feb 2010 14:24:51 +0000 natali http://organic-food.com.ua/?p=124 Дополнения и изменения № 8 к СанПиН 2.3.2.1078-01 «Гигиенические требования безопасности и пищевой ценности пищевых продуктов»

Главный государственный санитарный врач Российской Федрации

Постановление
21.05.2008 №  26

В соответствии с Федеральным законом от 30.03.1999 № 52-ФЗ «О санитарно-эпидемиологическом благополучии населения» (Собрание законодательства Российской Федерации, 1999, № 14, ст. 1650; 2002, № 1 (ч.1), ст.1; 2003, № 2, ст.167; № 27 (ч.1), ст. 2700; 2004, № 35, ст.3607; 2005, № 19, ст.1752; 2006, № 1, ст.10; 2006, № 52 (ч. 1), ст. 5498; 2007, № 1 (ч. 1), ст. 21; 2007, № 1 (1 ч.), ст. 29; 2007, № 27, ст. 3213; 2007, № 46, ст. 5554; 2007, № 49, ст. 6070) и постановлением Правительства Российской Федерации от 24.07.2000 № 554 «Об утверждении Положения о государственной санитарно-эпидемиологической службе Российской Федерации и Положения о государственном санитарно-эпидемиологическом нормировании» (Собрание законодательства Российской Федерации, 2000, № 31, ст.3295, 2005, № 39, ст. 3953).

ПОСТАНОВЛЯЮ:

1. Утвердить СанПиН 2.3.2.2354-08 «Дополнения и изменения № 8 к санитарно-эпидемиологическим правилам СанПиН 2.3.2.1078-01 «Гигиенические требования безопасности и пищевой ценности пищевых продуктов»  (зарегистрировано  в  Минюсте  России  22.03.2002, регистрационный  номер 3326), с внесенными изменениями и дополнениями с Постановлением  Главного  государственного  санитарного врача  Российской  Федерации  от  31.05.2002   № 18 «О внесении изменений  в  постановление  Главного государственного санитарного врача Российской Федерации от 14.11.2001 № 36» (зарегистрировано в Минюсте России 04.06.2002, регистрационный номер 3499), постановлением Главного государственного санитарного врача Российской Федерации от 15.04.2003 № 41 «О введении в действие санитарно-эпидемиологических правил и нормативов СанПиН 2.3.2.1280-03 — дополнения и изменения № 2 к СанПиН 2.3.2.1078-01» (зарегистрировано в Минюсте России 29.05.2003, регистрационный номер 4603), постановлением Главного государственного санитарного врача Российской Федерации от 25 июня 2007 г. № 42 «Об утверждении СанПиН 2.3.2.2227-07» — дополнения и изменения № 5 к СанПиН 2.3.2.1078-01» (зарегистрировано в Минюсте России 16.07.2007, регистрационный номер 9852), постановлением Главного государственного санитарного врача Российской Федерации от 18.02.2008 № 13 «Об утверждении СанПиН 2.3.2.2340-08 «Дополнения и изменения № 6 к СанПиН 2.3.2.1078-01 «Гигиенические требования безопасности и пищевой ценности пищевых продуктов» (зарегистрировано в Минюсте России 22.03.2002, регистрационный номер 3326), постановлением Главного государственного санитарного врача Российской Федерации от 05.03.2008 № 17 «Об утверждении СанПиН 2.3.2.2351-08 — дополнения и изменения № 7 к СанПиН 2.3.2.1078-01» (зарегистрировано в Минюсте России 03.04.2008, регистрационный номер 1465).

2. Ввести в действие указанные санитарные правила с 1 июля 2008 г.

Г.Г.Онищенко

Зарегистрированы в Минюсте 23 мая 2008 г.  (рег. № 11741).

Приложение

Дополнения и изменения № 8 к СанПиН 2.3.2.1078-01  Гигиенические требования безопасности и пищевой ценности пищевых продуктовСанитарно-эпидемиологические правила и нормативы
СанПиН 2.3.2.2354-08

1. Внести дополнения и изменения в СанПиН 2.3.2.1078-01:

1.1. Пункт 2.18. дополнить следующим абзацем:

—  для пищевых продуктов, произведенных с использованием технологий, обеспечивающих их получение из сырья, полученного без применения пестицидов и других средств защиты растений, химических удобрений, стимуляторов роста и откорма животных, антибиотиков, гормональных и ветеринарных препаратов, ГМО, не подвергнутого обработке с использованием ионизирующего излучения и в соответствии с настоящими санитарными правилами (далее — органические продукты), указывается информация: «органический продукт».

1.2. Дополнить главой следующего содержания:

VI. Санитарно-эпидемиологические требования к органическим продуктам

6.1. Для производства сельскохозяйственных культур и растений, продуктов животноводства, птицеводства и пчеловодства, полученных с использованием технологий, обеспечивающих изготовление пищевых продуктов из сырья, полученного без применения пестицидов и других средств защиты растений, химических удобрений, стимуляторов роста и откорма животных, антибиотиков, гормональных и ветеринарных препаратов, ГМО и не подвергнутого обработке с использованием ионизирующего излучения, а также продукты их переработки, содержащие в своем составе не менее 95% ингредиентов, полученных с учетом требований настоящих санитарных правил, а содержание остальных ингредиентов в конечном продукте не превышает 5% от массы всех ингредиентов (за исключением пищевой соли и воды) (далее — органические продукты) используются:

— сельскохозяйственные поля, угодья, участки, фермы для которых переходный период составляет не менее двух лет со времени посева или в случае многолетних культур (за исключением травопольных) как минимум три года до первого сбора органических продуктов;

— только натуральные ароматизаторы;

— препараты из микроорганизмов и ферменты, разрешенные в установленном порядке, используемые при переработке пищевых продуктов или в качестве технологических вспомогательных средств, за исключением генетически модифицированных микроорганизмов или ферментов, полученных методом генной инженерии;

6.2. Не допускается приобретение и хранения материалов с неясным происхождением и не разрешенных для производства органических продуктов.

6.3. Оборудование, используемое при производстве органических продуктов, и трубопроводы для полива должны содержаться и эксплуатироваться в соответствии с нормативной и технической документацией, быть разрешены для использования в установленном порядке.

6.4. Уборочное оборудование, транспортные средства и контейнеры должны быть маркированы по предназначению (только для органических продуктов) и после применения должны подвергаться санитарной обработке и храниться в условиях, исключающих их загрязнение после обработки и до использования.

Все транспортные средства, используемые для перевозки органических продуктов, должны быть в исправном техническом состоянии, иметь санитарный паспорт.

6.5. Допускается транспортировать и реализовать продукты органического производства только в упакованном виде, с маркировкой «органический продукт», и сопровождаться документами, подтверждающими их происхождение как органических продуктов, качество и безопасность.

Каждая партия органических продуктов должна сопровождаться документацией, позволяющей проследить происхождение продукта и его качество (удостоверение о качестве и безопасности).

6.6. Импортируемые органические продукты должны проходить санитарно-эпидемиологическую экспертизу с подтверждением идентификации органического продукта со стороны уполномоченного органа страны-импортера.

6.7. Требования к производству органических продуктов растительного происхождения:

6.7.1. При выращивании органических продуктов растительного происхождения необходимо обеспечить исключение влияния других производств, не относящихся к производству органических продуктов, для предотвращения их загрязнения радиоактивными, химическими, биологическими веществами и их соединениями, микроорганизмами и другими биологическими организмами, представляющими опасность для здоровья нынешнего и будущих поколений (далее — загрязняющие вещества).

6.7.2. Участки земель, используемые для производства органических продуктов, должны соответствовать требованиям гигиенических нормативов, предъявляемых для почвы.

Участки земель, в которых превышены гигиенические нормативы содержания загрязняющих веществ для почвы, должны быть выведены при производстве органических продуктов из севооборота.

6.7.3. Вода, используемая для мытья или переработки сельскохозяйственных культур, должна соответствовать санитарно-эпидемиологическим требованиям, предъявляемым к питьевой воде.

6.7.4. Допускается использование материалов на основе полиэтилена, полипропилена и других поликарбонатов, разрешенных к применению в установленном порядке, для покрытия защищаемых конструкций, синтетических мульчей, сеток от насекомых и обматывания силоса. Не допускается применение продуктов на основе полихлорида.

6.7.5. Допускается подвергать культуру сушке воздушными или другими физическими способами, включая использование нагревателей, но продукты сгорания топлива не должны её загрязнять. Использование этих способов должно обеспечивать полное сгорание топлива. Помещение для сушки должно быть оборудовано принудительной приточно-вытяжной вентиляцией.

6.7.6. Допускаются к применению пищевые добавки и вспомогательные технологические средства в соответствии с требованиями, указанными в таблицах 9 и 10.

6.7.7. Допускаются к использованию только средства контроля за численностью вредителей и борьбы с болезнями растений и агрохимикаты, прошедшие в установленном порядке государственную регистрацию, приведенные в таблицах 11 и 12.

6.7.8. Не допускается использование удобрений, полученных при переработке побочных продуктов скотобойни и свежей крови, а также мочевина и чилийский нитрат.

6.7.9. Не допускается использование синтетических гербицидов, фунгицидов, инсектицидов и других пестицидов.

6.7.10. Не допускается использование препаратов, содержащих медь, в количестве, превышающем 3 кг/га в год.

6.7.11. Не допускается применение синтетических регуляторов роста и синтетических красителей. Исключение составляет этилен в качестве регулятора роста растений.

6.7.12. Хранилища органических продуктов должны содержаться в чистоте и подвергаться санитарной обработке средствами, разрешенными для этих целей и приведенными в таблице 12 настоящих правил.

6.8. Требования к производству органических продуктов пчеловодства и животноводства.

6.8.1. Ульи должны располагаться таким образом, чтобы все хозяйства в радиусе 6 км от места нахождения пасеки отвечали требованиям настоящих санитарных правил.

Допускается нахождение в этом радиусе других хозяйств, которые не представляют собой опасности загрязнения радиоактивными, химическими, биологическими веществами и их соединениями, микроорганизмами и другими биологическими организмами, представляющими опасность для здоровья нынешнего и будущих поколений, и в которых не используются пестициды.

Продукты пчеловодства реализуются как органические продукты при условии, что они были получены в соответствии с настоящими санитарными правилами по истечении одного года от начала деятельности пасеки.

6.8.2. При работе с пчелами (во время сбора продуктов пчеловодства) должны быть использованы только репелленты, разрешенные в установленном порядке. Не допускается использование синтетических химических репеллентов.

6.8.3. Допускается для борьбы с вредителями и болезнями пчел применение следующих веществ и средств: молочная, щавелевая, муравьиная и уксусная кислоты, сера, природные эфирные масла (ментол, эвкалиптол, камфора), пар и открытое пламя, а также разрешенные бактериальные препараты (Bacillus thuringiensis).

6.8.4. Допускается для обработки органических продуктов животноводства и пчеловодства применение пищевых добавок и вспомогательных технологических средства в соответствии с требованиями, указанными в таблицах 13 и 14.

6.8.5. Продукты животного происхождения признаются органическими продуктами, если при их производстве использовались пастбища, которые на протяжении последних 3 лет не обрабатывались какими-либо средствами, не включенными в таблицы 11 и 12 настоящих санитарных правил. Количество применяемых в хозяйстве удобрений не должно превышать 170 кг азота в год на 1 га сельхозугодий.

6.8.6.  Для производства органических продуктов не допускается использование крупного рогатого скота  из стада, в котором за последние шесть лет были зарегистрированы случаи коровьей губчатой энцефалопатии (BSE).

6.8.7. Не допускается хранение на территории содержания животных строительных и других материалов, обработанных красками, консервантами и токсичными веществами, которые могут оказать отрицательное влияние на безопасность органического продукта.

6.8.8. Не допускается хранение средств борьбы с грызунами и паразитами в пределах досягаемости животных.

6.8.9. Допускается использование для очистки и дезинфекции животноводческих помещений и зданий для содержания животных и птиц, а также оборудования и приборов следующих веществ и препаратов: калийное и натронное мыло, известковое молоко, известь, жженая известь, гипохлорид натрия, едкий натр, едкий кали, перекись водорода, природные растительные эссенции, лимонная, надуксусная, муравьиная, молочная, щавелевая и уксусная кислоты, этиловый спирт, азотная и фосфорная кислоты, карбонат натрия.

6.8.10. Необходимо применение кормов для животных и птиц, удовлетворяющих их физиологической потребности на различных стадиях развития и служащих достижению высокого качества продукции. Не допускается использование кормов с добавками, предназначенными для интенсивного производства (гормонов и т.п.), а также кормов  с использованием генно-инженерно-модифицированных организмов.

6.8.11. Допускается использование кормов, приготовленных без применения органических растворителей. Макро- и микроэлементы, витамины, разрешенные для производства органических продуктов изложены в таблице 15 настоящих правил.

6.8.12. Допускается использовать силос, при производстве которого в качестве добавок или средств обработки кормов использованы только сорбиновая кислота (Е 200), муравьиная кислота (Е 236), уксусная кислота (Е 260), молочная кислота (Е 270), пропионовая кислота (Е 280), лимонная кислота (Е 330), морская соль, каменная соль, сыворотка, сахар, жмых сахарной свеклы, зерновая мука, меласса в соответствии с регламентами их применения, установленными при санитарно-эпидемиологической экспертизе.

6.8.13. Допускается к использованию для кормления животных ферменты, микроорганизмы, связующие вещества (стеарат кальция натурального происхождения (Е 470), коллоидный диоксид кремния (Е 551), бентонит (Е 558), алюмосиликат (Е 559), силикат калия (Е 560), вермикулит, сепиолит, перлит), пивные дрожжи, в соответствии с нормативами, установленными при их санитарно-эпидемиологической экспертизе.

6.8.14. Не допускается применение в рационе питания животных антибиотиков, кокцидостатиков и других фармакологических препаратов, стимуляторов роста и лактации.

6.8.15. Не допускается в профилактических целях назначение химико-синтетических аллопатических препаратов или антибиотиков.

Таблица 9

ПИЩЕВЫЕ ДОБАВКИ, ИСПОЛЬЗУЕМЫЕ ПРИ ПРОИЗВОДСТВЕ ОРГАНИЧЕСКИХ ПРОДУКТОВ
РАСТИТЕЛЬНОГО ПРОИСХОЖДЕНИЯ

Таблица 10

ТЕХНОЛОГИЧЕСКИЕ ВСПОМОГАТЕЛЬНЫЕ СРЕДСТВА, КОТОРЫЕ МОГУТ БЫТЬ ИСПОЛЬЗОВАНЫ ПРИ ПРОИЗВОДСТВЕ ОРГАНИЧЕСКИХ ПРОДУКТОВ РАСТИТЕЛЬНОГО ПРОИСХОЖДЕНИЯ

Таблица 11

АГРОХИМИКАТЫ, РАЗРЕШЕННЫе ДЛЯ ПРОИЗВОДСТВА ОРГАНИЧЕСКИХ ПРОДУКТОВ *

Таблица 12

СРЕДСТВА КОНТРОЛЯ ЗА ЧИСЛЕННОСТЬЮ ВРЕДИТЕЛЕЙ И БОРЬБЫ С БОЛЕЗНЯМИ РАСТЕНИЙ, РАЗРЕШЕННЫЕ ДЛЯ ПРОИЗВОДСТВА ОРГАНИЧЕСКИХ ПРОДУКТОВ *

Таблица 13

ПИЩЕВЫЕ ДОБАВКИ, КОТОРЫЕ МОГУТ БЫТЬ ИСПОЛЬЗОВАНЫ ПРИ ПРОИЗВОДСТВЕ ОРГАНИЧЕСКИХ ПРОДУКТОВ ЖИВОТНОводства И ПЧЕЛОВОДСТВА

Таблица 14

ТЕХНОЛОГИЧЕСКИЕ ВСПОМОГАТЕЛЬНЫ СРЕДСТВА, КОТОРЫЕ МОГУТ БЫТЬ ИСПОЛЬЗОВАНЫ ДЛЯ ОБРАБОТКИ ОРГАНИЧЕСКИХ ПРОДУКТОВ ЖИВОТНОводства И ПЧЕЛОВОДСТВА

Таблица 15

КОРМА, ПРИГОТОВЛЕННЫЕ БЕЗ ИСПОЛЬЗОВАНИЯ ХИМИЧЕСКИХ РАСТВОРИТЕЛЕЙ, МАКРО- И МИКРОЭЛЕМЕНТЫ, ВИТАМИНЫ, РАЗРЕШЕННЫЕ ДЛЯ ПРОИЗВОДСТВА ОРГАНИЧЕСКИХ ПРОДУКТОВ

* — агрохимикаты должны пройти государственную регистрацию в Российской Федерации в установленном порядке

* — средства контроля за численностью вредителей и борьбы с болезнями растений должны пройти государственную регистрацию в Российской Федерации в установленном порядке

* — СанПиН 2.3.2.1293-03 «Гигиенические требования по применению пищевых добавок», зарегистрированы  Минюстом России 02.06.2003, регистрационный номер 4613.

]]> http://organic-food.com.ua/organicheskoe-zakonodatelstvo-rossijskoj-federacii/feed/ 0